WEB-ресурс научно-практических конференций

Боярчук Л.В.*, Холодницька А.В.**

*Чернігівський державний інститут економіки і управління, Україна, **Чернігівський державний технологічний університет, Україна

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗОЛИ «ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ТЕЦ» ТОВ ФІРМИ «ТехНова» У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Протягом тривалого часу процес землекористування аграрних підприємств призводить до деградації сільськогосподарських угідь. За таких умов потрібно впроваджувати заходи з відновлення поживних речовин в ґрунті. Набуває актуальності використання відходів для відновлення деградованих ґрунтів . Також не вичерпується можливість використання шламів хімводопідготовки теплоелектроцентралей (ТЕС) і теплоелектростанцій (ТЕЦ).

Відвали золошлакових матеріалів займають великі площі, які відповідно вимагають значних експлуатаційних витрат, що підвищує собівартість виробництва енергоносіїв. Вони є джерелом забруднення довкілля, становлять небезпеку для здоров'я населення і загрозу рослинному і тваринному світу сусідніх районів. Особливу небезпеку становлять золовідвали, розташовані поблизу водних басейнів (рік і озер), через можливий прорив дамб.

Комунальне енергогенеруюче підприємство «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» є основним виробником електричної енергії і тепла для осель мешканців м. Чернігів.

Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»: 2005 р. – 10,658 тис. т, 2006 р. – 11,578 тис. т, 2007 р. – 11,420 тис. т , 2008 р. – 15,470 тис. т, 2009 р. – 17,11 тис. т. В 2008 році підприємством в повітря викинуто на 4 тис. тонн (35%) забруднюючих речовин більше, ніж в 2007 р. Додаткове вкладення підприємством коштів на природоохоронні заходи в 2009 році дало можливість зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 53 тонни, зокрема сірчаного ангідриду на 50 тонн.

Обсяги утворення та накопичення золи на золовідвалах КЕП Чернігівська ТЕЦ: 2005 р. – 73,36 тис. т, 2006 – 82,51 тис. т, 2007 – 77,36 тис. т, 2008 – 92,63 тис.т, 2009 – 88,61 тис. т. Всього накопичено станом на 01.01.10 р. – 2477,7 тис.т.

Для розміщення вугільної золи ТЕЦ тривалий час використовувала золонакопичувач, розташований у ІІ поясі санітарно-захисної зони річки Десна на відстані 1км від підприємства. Золовідвал, проектною потужністю 1822 тис. тонн, експлуатується з 1961 року, він накопичив понад 2 млн. тонн золи.

Потужність золовідвалу № 2, який побудовано в 2005 році на базі ставка-накопичувача ВАТ «Чернігіввовна», становить біля 680 тис.т золи. Через збільшення обсягів утворення золи заповнення вільних площ об’єкту здійснюється дуже швидко. На даний час на ньому розміщено більше 2552, 239 тис.т золи. Гостро стоїть проблема з виділенням нової ділянки для будівництва нового золовідвалу.

КП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» поступово ліквідовує золовідвал, що знаходиться в безпосередній близькості до річки Десна і загрожує її екологічному стану. За п'ять останніх років звідти було вивезено близько 600 тис. кубометрів вугільної золи із загального об'єму понад 2 млн. м ³ . У намірах керівництва станції – поступово повністю ліквідувати небезпечний золовідвал.

За результатами радіологічних та хімічних досліджень, проведених фахівцями Українського наукового гігієнічного центру, зола Чернігівської ТЕЦ відноситься до четвертого класу небезпеки, є малонебезпечним видом відходів, і тому можливе використання золи для виробництва будівельних матеріалів. У 2008 році 19,6 тис. тонн золи, а це 21 % від утворених обсягів, передано для використання, як домішки при виробництві цегли, в 2009 році – лише 5 тис. тонн (близько 3 %).

З метою захисту Чернігівської області від забруднення навколишнього середовища та економії коштів ТЕЦ на утримання золовідвалів ми розробили 2 проекти, один з яких – безпосередньо для ТЕЦ (суть його полягає у зведенні нових золовідвалів), інший – для аграрних підприємств Чернігівського району.

З метою підвищення урожайності і мінерального складу ґрунтів Чернігівщини пропонуємо у якості мінерального добрива застосовувати золу в суміші з торфом в співвідношенні 9:1 (45 т/га золи та 5 т/га торфу).

Враховуючи специфіку місцевих ґрунтів (вміст гумусу коливається в середньому 0,8–1,3%, забезпеченість рухомими формами фосфору і калію від низького до середнього, недобір врожаю на таких ґрунтах області складає 94,5 тис. т на рік) і їх площу – близько 500 тис.га, потреба в золі становить від 20 до 25 млн. т. Сьогоднішні запаси цього продукту на території Чернігівської області складають – 2,5 млн. т.

Отже, сьогоденного запасу золи ТЕЦ можна позбутися через 11 місяців за умов, що золу в ґрунт Чернігівської області слід вносити через 2–4 роки.

Потреба: 500000*45=22500000 т

Строк внесення: 2552239 /22500000=11 місяців

Вартість необхідного торфу для виготовлення компосту складає 64840 грн.

В якості добрива і меліоранта зола досліджувалась в Німеччині, Чехії, США, Польщі, Англії, Бразилії, Індії. Норми золи, що вносились в ґрунт, коливалась від 5 до 2000 т/га.

Провівши розрахунки ми стверджуємо, що КЕП «Чернігівська ТЕЦ» може забезпечити золою наш проект протягом всього періоду здійснення наукових досліджень, з врахуваннях того, що кількість даного відходу збільшується щорічно.

Різниця між можливими витратами від впровадження 2-х проектів на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» складає 46973,78 тис.грн. Від реалізації першого проекту ТЕЦ навіть може отримати дохід в розмірі – 90000тис.грн, а від реалізації 2-го отримання доходу взагалі не передбачається (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльний бюджет капітальних витрат з утримання та зведення золовідвалу

Подальша переробка відходів в КЕП «Чернігівська ТЕЦ», вирішить наступні завдання:

  – відпрацювання екологічно безпечних технологій для отримання хімічних меліорантів та добрив на основі відходів ТЕЦ;

  – дослідження розвитку сільськогосподарських культур на ґрунтах з додаванням золи ТЕЦ і торфу;

  – вивчення можливостей застосування золи для різних типів ґрунтів і вплив на їх властивості.