WEB-ресурс научно-практических конференций

К.мед.н. Амеліна Т.М.*, д.мед.н. Тащук В.К. *, д.мед.н. Полянська О.С.*, Гінгуляк О.М.*, Дзюбенко К.В.**

* Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна; **Обласний клінічний кардіологічний диспансер, Україна

ЗМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ У ПОЄДНАННІ З СУПУТНЬОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Одним з найбільш частих коморбідних станів є поєднання ішемічної хвороби серця (ІХС) і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), поширеність яких коливається від 6,8 до 70,2%, в середньому 34,3%. Існує низка патофізіологічних механізмів, які сприяють прогресуванню ІХС і ХОЗЛ, зокрема, пероксидне окиснення білків і ліпідів, активація яких відбувається в умовах гіпоксемії, активація цитокінових механізмів, втягнення в процес імунної та ендокринної систем з вивільненням біологічно активних сполук, гормонів, нейромедіаторів, ендотеліальна дисфункція судин і бронхів. Своєчасна діагностика поєднаної патології дає можливість вчасно застосувати засоби етіопатогенетичної терапії, але значно утруднена на ранніх стадіях і можлива лише в третини пацієнтів.

Нами з дотриманням норм біоетики було обстежено 105 хворих, які утворили 2 групи: до 1-ої увійшли 57 пацієнтів на ІХС, до 2-ої – 48 хворих на ІХС із супутнім ХОЗЛ І–ІІ стадії. Середній вік хворих становив 56,1±0,76 років. Контрольну групу для порівняння результатів досліджень склали 20 практично здорових осіб відповідного віку та статі. ЕхоКГ-дослідження виконувалося з урахуванням рекомендацій Європейської та Американської асоціацій кардіологів із використанням ультразвукового діагностичного апарату “INTERSPEС XL” (“BBC Medical Electronic AB”, США).

Аналіз показників функціонального стану міокарда показав, що в обох групах досліджуваних дані достовірно відрізнялись від групи контролю. У пацієнтів на ІХС без супутньої патології виявлено (табл.) збільшення кінцево-діастолічного розміру (КДР) ЛШ на 9,1% (р<0,05), кінцево-систолічного розміру (КСР) ЛШ на 11,5% (р<0,05), кінцево-діастолічного об’єму (КДО) ЛШ на 19,1%, кінцево-систолічного об’єму (КСО) ЛШ на 25,9% (р<0,05), ударного об’єму (УО) на 23,0%, маси міокарда (ММ) ЛШ на 26,0% (р<0,05), розміру правого шлуночка (ПШ) на 2,8%, лівого передсердя (ЛП) на 16,7% (р<0,05), товщини міжшлуночкової перетинки в фазу діастоли (ТМШПд) на 15,7% (р<0,05), товщини задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШд) на 15,0% (р<0,05), показник фракції викиду (ФВ) нижчий на 7,2% (р<0,05) порівняно з групою контролю.

Таблиця. Показники функціонального стану міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця з супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень (М±m)

Примітка:

* – різниця вірогідна порівняно з групою контролю (р<0,05);

?? - різниця вірогідна порівняно з І групою (р<0,05).

Отже, у пацієнтів І групи виявлені ознаки помірної гіпертрофії ЛШ, незначне збільшення розміру ЛП при незміненій скоротливій функції ЛШ порівняно з контролем.

У хворих ІІ групи виявлене достовірне збільшення КДР ЛШ на 12,6% (р<0,05), КСР ЛШ на 13,7% (р<0,05), КДО ЛШ на 27,5% (р<0,05), КСО ЛШ на 28,1% (р<0,05), УО на 32,5% (р<0,05), ММ ЛШ на 34,2% (р<0,05), розміру ПШ на 10,2% (р<0,05), ЛП на 18,5% (р<0,05), ТМШПд на 18,4% (р<0,05), ТЗСЛШд на 17,7% (р<0,05), зниження ФВ на 8,7% (р<0,05) порівняно з групою контролю. Приєднання ХОЗЛ призводить до вірогідного збільшення ММ, що вказує на прогресування ремоделювання як лівих, так і правих відділів серця. Зростання розміру ПШ може свідчити про збільшення навантаження на праві відділи серця з формуванням легеневої гіпертензії та розвиток хронічного легеневого серця. Збільшення величини УО в осіб ІІ групи має компенсаторно-пристосувальний характер, який направлений на збереження насосної функції серця. Циркуляторна гіпоксія міокарда в хворих на ІХС призводить до діастолічної дисфункції, яка зумовлює зростання тиску в легеневій артерії, викликаючи легеневу гіпертензію.

Таким чином, наявність ХОЗЛ легкого та помірного ступеня тяжкості у хворих на ІХС навіть при відсутності чітких клінічних проявів загострення хвороби негативно впливає на функціональний стан міокарда. Рання діагностика зрушень діяльності серцево-судинної та дихальної систем із подальшою терапією дасть можливість проводити профілактичні заходи щодо прогресування процесів ремоделювання у хворих на ІХС із супутнім ХОЗЛ.