К.мед.н. Руснак І.Т., д.мед.н . Тащук В.К., к.мед.н . Іванчук П.Р., к.мед.н . Поліщук О.Ю., Басюк В.В.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Гіпертрофія лівого шлуночка при ішемічній хворобі серця й артеріальній гіпертензії та с-реактивний протеїн

Проблема смертності від серцево-судинної патології та її поширеність в Україні продовжує турбувати кардіологів сьогодення. Актуальність вивчення патогенезу, шляхів попередження, діагностики та можливостей оптимізації лікування беззаперечна.

Гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та ішемічну хворобу серця (ІХС) щільно пов’язана із розвитком коронарної хвороби серця, цереброваскулярної патології, серцевої недостатності (СН), раптової серцевої смерті і загальної смертності, у той час як регрес ГЛШ пов’язується зі зниженням смертності від серцево-судинних захворювань.

Відомо, що С-реактивний протеїн ( СРП) є маркером запалення, предиктором та має сильний зв’язок із кардіоваскулярними подіями, тому цікавим стало д ослідити особливості змін чинників патогенезу ІХС та АГ за проведення навантажувальних тестів та наявності ознак гіпертрофії лівого шлуночка згідно з електрокардіографічним та ультразвуковим дослідженням серця.

Метою дослідження було д ослідити особливості реакції рівня СРП залежно від об’єктивізованих проявів ГЛШ та навантажувальних тестів.

Обстежені пацієнти зі стабільною стенокардією (СС) ІІ функціонального класу, гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ ст . та проявами серцевої недостатності (СН) І-ІІА ст.

Всім проведено обстеження, що включало аналіз вихідної електрокардіограми (ЕКГ) та ЕКГ на фоні лікування, ехокардіографічне ( ЕхоКГ ) обстеження в М-В режимах, визначення імуноферментним шляхом СРП до проведення велоергометрії (ВЕМ) та на висоті навантаження.

З метою визначення вмісту СРП кров отримували вранці, натще, кубітальним шляхом до та після стаціонарного етапу лікування. Визначення СРП у плазмі крові виконували за допомогою імуноферментного аналізатора « Уніплан » (фірма « Пикон », Росія) з використанням тест-систем DAI ( США ) .

Cтатистична обробка отриманих результатів проведена згідно з даними у вигляді середнього значення і стандартної помилки середнього ( M + m ) в умовах математичної обробки в межах електронної бази та программи “Microsoft Excel” (Microsoft, США) з оцінкою ступеня вірогідності відмін між групами за використання непараметричних і параметричних методів .

При зіставленні показників у динаміці першого парного (початок і на висоті стрес-тесту) і обстеження на висоті повторної ВЕМ визначено наступне.

Аналіз розподілу вмісту СРП свідчив про недостовірне переважання показника на початку дослідження при позитивній пробі навантаження перед її проведенням (70,0 + 1,8 і 7,3 + 1,5 мг/л, р>0,5) і на висоті дослідження (6,7 + 1,8 і 7,5 + 1,4 мг/л, р>0,5) та суттєва достовірна різниця при обстеженні в подальшому на фоні лікування і повторного стрес-тесту (5,6 + 1,1 і 9,2 + 1,1 мг/л, p <0,05).

Наступним завданням дослідження було зіставлення вмісту СРП з ЕКГ-проявами ГЛШ. У розподілі пацієнтів із відсутніми/наявними ЕКГ-критеріями ГЛШ визначено наступне. Важливим виявився факт суттєвого достовірного переважання показника СРП за використання критерію Стьюдента при зіставленні груп залежно від відсутніх/наявних ЕКГ-критеріїв ГЛШ у групі з наявними ознаками ГЛШ (5,8 + 1,2 і 11,4 + 0,4 мг/л, р<0,001), збереженням вказаної залежності на висоті навантаження (5,8 + 1,1 і 11,4+0,5 мг/л, р<0,001) та недостовірно у віддаленому періоді (5,8 + 1,3 і 9,4 + 2,6 мг/л, р>0,2),

Наступне зіставлення стосувалось ознак ГЛШ за даними ЕхоКГ . Важливим є той факт, що за позитивних ознак ГЛШ при ЕхоКГ обстеженні відмічено достовірне переважання показника СРП як на початку дослідження ( 5,8 + 0,9 і 11,1+0,3 мг/л, р<0,001), так і на висоті ВЕМ ( 5,9 + 0,9 і 11,1 + 0,3 мг/л, р<0,001) та після проведеного лікування на фоні повторного обстеження ВЕМ ( 6,5 + 0,9 і 9,9 + 0,8 мг/л, р<0,02).

Враховуючи визначену роль СРП у розподілі показників, що вивчаються, розглянуто асоціації між СРП та іншими параметрами. З’ясувалось, що реєструється цікавий зв’язок між збільшенням СРП і зростанням індексу маси тіла (ІМТ). Так, у розподілі ІМТ ?25 та ?30 кг/м ² визначене достовірне переважання СРП залежно від ІМТ ?30 кг/м ² як на початку дослідження ( 4,1 + 1,6 і 8,63 + 1,1 мг/л, р<0,05), так і на висоті навантаження ( 4,3 + 1,5 і 8,9 + 0,9 мг/л, р<0,02), на висоті повторного навантаження ( 4,4 + 1,6 і 8,6 + 0,7 мг/л, р<0,05),

Отже, за оцінки вмісту С-реактивного протеїну при парних стрес-тестах доведено несприятливий розподіл С-реактивного протеїну з достовірним збільшенням показника за наявної гіпертрофії лівого шлуночка .

Перспективами подальших досліджень буде визначення розподілу рівнів гуморальної ланки патогенезу гіпертонічної хвороби відносно статевих та вікових детермінант розподілу пацієнтів.