Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты" (24-25 мая 2012г.)

К.е.н. Кухарська Н.О.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса

МІЖРЕГІОНАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

 

На теперішній час, при наростанні кризових явищ в економіці і переході до ринкових реформ, ще більше посилилася диференціація між регіонами України. Це зв'язано, по-перше, з включенням механізму ринкової конкуренції, що розділив регіони за їх конкурентними перевагами і недоліками. По-друге, з проявом різних можливостей адаптації до ринку регіонів з різною структурою економіки і різним менталітетом населення і влади. По-третє, позначилася фактична нерівність економічних взаємин різних регіонів України з центром.

Слід зазначити, що регіональні диспропорції дісталися економіці України в спадок від планово-централізованої економіки дотрансформаційного періоду. Проте, в процесі трансформації глибина цих відмінностей збільшилася по низці показників.

Якщо в 2006 р. в усіх областях України зросли обсяги валового регіонального продукту , в 2007 р. – тільки в трьох областях (Кіровоградській, Івано-Франківській і Миколаївській) спостерігалося зниження обсягів ВРП, то в 2010 р. зниження показали вже 17 з 27-ти адміністративно-територіальних одиниць (АТО) України. Зростання, як ВРП, що вироблено, так і ВРП на душу населення показали всього десять АТО нашої країни, у тому числі – всі області Південного макрорегіону (Українського Причорномор'я) (рис. 1).

Валовий регіональний продукт. Прямі іноземні інвестиції

Рис. 1. Валовий регіональний продукт на 1 чол., грн.   Рис. 2. Прямі іноземні інвестиції на 1 чол., дол. США

На зростанні промислового виробництва позначилася економічна криза 2008 р. Загальний обсяг виробництва в промисловості в цілому по Україні, якщо судити по індексах промислового виробництва, склав в 2009 р. всього 77% від рівня 1990 року (хоча в 2007 р. цей показник був значно вищий – 110,3%, а в 2008 р. – 103%). Якщо в 2008 р. в двох областях України (Запорізькій і Закарпатській) і в Києві промислове виробництво значно перевищило рівень 1990 р. і склало більше 200%, в 13-ти – воно було між 100 і 200%, в п'яти – між 76 і   100% і ще в п'яти складало 75% і менше відсотків від рівня 1990 р., то в 2009 р. ситуація різко погіршилася: зростання від 100 до 200% спостерігалося всього в десяти областях, від 76 до 100% – в шести, і незначне зростання промислового виробництва (менше 75%) показали десять областей України. У 2010 р. ця тенденція дещо покращилась .

На відміну від промисловості, відмінності між регіонами країни у виробництві продукції сільського господарства не настільки суттєві (2,1 раз), оскільки вони в деякій мірі обумовлюються природно-кліматичними умовами. Виробництво продукції сільського господарства України в 2010 р. в порівнянні з 1990 р. склало 68,9%. У 2010 році рівень сільськогосподарського виробництва 1990 року досягла тільки Черкаська область – 108,5%. В 2010 р. групу найбільших виробників формували Черкаська (6,6%), Київська (6,5%), Дніпропетровська (6,2%), Вінницька (6,0%), Полтавська (5,6%), Харківська (4,9%) і Донецька (4,8%) області. Їх частка склала 40,6% всього сільськогосподарського виробництва в Україні. На чотири адміністративно-територіальні одиниці Українського Причорномор'я, не дивлячись на сприятливі природно-кліматичні умови, доводиться всього 11,4% від загальноукраїнського випуску продукції сільського господарства.

Щорічно знижуються інвестиції в основний капітал : у 2010 р. їх рівень складав всього 49,7% від рівня 1990 р. (у 2008 р. цей показник був на рівні 85,4% від 1990 р., а у 2009 р. – 50%). В середньому по Україні у 2010 р. цей показник з розрахунку на душу населення склав 3297,6 гривень, що нижче за 2008 рік в 1,5 раз. Саме скорочення інвестування в основний капітал пояснює зниження рівня дивергенції між регіонами України у 2010 р. При цьому в 19-ти (переважно сільськогосподарських областях Західного макрорегіону) цей показник менш середньодушового показника по Україні. Найвищий – в столиці країни: у 3 рази вище середньоукраїнського і в 5,8 раз вище, ніж в Чернігівської області. Сім адміністративно-територіальних одиниць, а саме Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Київська, Одеська області і м. Севастополь, мають душові показники інвестицій в основний капітал вище середньоукраїнського.

По припливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на душу населення в різкому відриві знаходиться Київ, в який залучено інвестицій в 8 разів більше, ніж в середньому по Україні, що пояснюється його столичним статусом. Різниця між Києвом і мінімальним значенням ПІІ в Тернопільській області зростала і в склала 2010 р. 130,1 раз (у 2007 р. – 77,6 раз). При цьому всі АТО України, за винятком Дніпропетровської та Харківської областей, мають ПІІ на одну людину менше, ніж в середньому по Україні (див. рис. 2).

Рівень дивергенції регіонів, що характеризує обсяг реалізованої промисловій продукції (робіт, послуг) , вираженій в абсолютних величинах (млн. грн.), набагато значніше – 46,9 раз в 2009 р. По цьому економічному показнику в міжрегіональному порівнянні Південний макрорегіон значно програє. На всі АТО Українського Причорномор'я доводиться всього 8,6% обсягу реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), що нижче, ніж в окремо взятих Донецькій (17,5%), Дніпропетровській (13,8%) областях та м. Києві (14,2%), а також майже відповідає обсягу випуску промислової продукції Луганській області (7,2% від загальнодержавного показника).

По випуску інноваційної продукції розрив у багато разів значніше – 428,3 раз. На шість адміністративно-територіальних утворень України (м. Київ, Луганську, Запорізьку, Харківську, Дніпропетровську і Донецьку області) припадає 78,8% випуску в Україні. Області Українського Причорномор'я займають усього 3,8% від випуску інноваційної продукції в Україні.

Рівень дивергенції областей в експорті товарів зростає й в 2010 р. вже склав 126,2 раз (в 2009 р. – 77,9 раз). Розрив збільшився за рахунок зниження виробництва промислової продукції в регіонах, в результаті чого збільшився рівень дивергенції. Областями, орієнтованими на зовнішню торгівлю, є області Східного макрорегіону з крупними промисловими центрами, а також Південний макрорегіон, завдяки «південним воротам» нашої країни – портам Одесі, Іллічевську і Південному.

Проведені зіставлення основних чинників економічного розвитку регіонів України в процесі трансформації, що роблять безпосередній вплив на економічне зростання і подальший розвиток регіонів, довели наростання процесів дивергенції регіонів України.

Для підвищення економічного розвитку і зниження рівня дивергенції регіонів України потрібен усесторонній комплексний підхід, що передбачає вирішення наступних питань:

? економічне оновлення й модернізація базових секторів господарства (промислового комплексу, сільського господарства, виробництво конкурентоспроможних товарів і послуг);

? забезпечення реалізації інвестиційно-інноваційної моделі розвитку регіонів країни за рахунок випереджаючого розвитку високотехнологічних галузей та виробництва наукоємної, енергозберігаючої продукції;

? формування ефективної структури зовнішньоторгового балансу регіону на підставі розвитку експортоорієнтованого та імпортозамінюючого виробництв;

? створення інституційних умов підвищення конкурентоспроможності регіонів, за рахунок росту не менш ніж на 1/3 залучення інвестицій на регіональному рівні;

? створення позитивного інвестиційного іміджу регіону шляхом розповсюдження інформації про конкурентні переваги регіону, інвестиційне законодавство області, інвестиційні проекти і пропозиції, об'єкти інвестиційної інфраструктури за допомогою ЗМІ і міжнародного інформаційного обміну, презентацій регіону і окремих інвестиційних проектів;

? виявлення на різних рівнях управління і регулювання чинників, сприяючих або гальмуючих процес включення економіки регіону в систему світогосподарських зв'язків;

? залучення до роботи на території регіону організацій і програм з іноземною участю, міжнародних банків, інституційних інвесторів (МБРР, ЄБРР, МФК, USAID);

? визначення стратегій трансформації економіки регіонів з урахуванням рівня розвитку регіонів і їх ресурсної забезпеченості.