WEB-ресурс научно-практических конференций

Дуранова Т.А.

Одеський національний економічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ СИРОВИННОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Підприємства олійно-жирової промисловості забезпечують потреби внутрішнього ринку й постійно нарощують виробництво та розширюють світову географію експорту. Проте для максимальної реалізації економічних можливостей розвитку олійно-жирового комплексу та зміцнення його позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках необхідно вирішити низку проблем, пов’язаних з раціональним нарощуванням сировинного забезпечення та переробного комплексу, підвищенням ефективності їх функціонування, вдосконаленням регуляторної політики держави.

Розвиток світового виробництва олійної продукції, виступає одним з головних факторів впливу на нарощування виробництва олійного насіння та чинником, який стимулює вітчизняних виробників олійних культур формувати ринкову пропозицію на олійно-жирову продукцію. На сьогодні Україна є найбільшим виробником соняшникової олії та експортером в світі, її частка в світовому виробництві складає 26%, а частка експорту складає 54%.

Але Україна набула статусу лідера поставок соняшникової олії в світі відносно недавно. До 1998/99 МР її частка не перевищувала 7-8%, але завдяки протекціоністській державній політиці, що була направлена на обмеження експорту насіння соняшнику та максимальне перероблення всередині країни, вже наступного маркетингового року експорт збільшився вдвічі [1].

Експорт нерафінованої соняшникової олії на протязі 2010/11 МР склав 2653,0 тис. тонн, що на 8 тис. тонн більше відносно 2009/10 МР . Основними покупцями нерафінованої соняшникової олії стали Індія (717,31 тис. тонн), Туреччина (308,55 тис. тонн), Єгипет (212,55 тис. тонн), на частку яких доводиться 50% загального експортованого із України обсягу.

На сьогоднішній день Україна повністю задовольняє свої потреби в рослинній олії, на внутрішній ринок в 2010/11 МР було поставлено 300,8 тис. тонн олії соняшникової . Річне споживання олії складає близько 15 кг , хоча науково обґрунтована норма складає 13 кг .

Доцільно проаналізувати динаміку виробництва рослинних олій в Україні табл. 1 [3]. Найбільші показники виробництва олій спостерігаються у 2010/11 МР , так сукупне виробництво олій склало 3022,5 тис. тонн, а виробництво соняшникової олії – 2950,2 тис. тонн.

Таблиця 1. Динаміка виробництва рослинної олії в Україні

за 2007–2010 рр. та 2010/2011 МР , тис. тонн

Аналіз даних табл. 1 підтверджує, що саме завдяки соняшникової олії сукупне виробництво рослинних олій в Україні стабільно зростає, а виробництво ріпакової, соєвої та інших видів олії має нестабільну динаміку та незначні обсяги.

Спостерігається тенденція до зниження обсягів виробництва ріпакової олії, так як відсутні дієві заходи по максимальному залученню для переробки на вітчизняних підприємствах насіння ріпаку та стабільний попит на насіння ріпаку з боку країн ЄС для виробництва біодизеля , щорічно з України експортується більше 90% врожаю. Обсяги переробки залишаються незначними [3].

На відміну від ріпакової олії, соєва олія в останні роки має тенденцію до збільшення. Вітчизняні виробники наростили обсяги випуску соєвої олії і уклали вигідні контракти з імпортерами з Італії, Росії, Греції та Туреччини. Так виробництво соєвої олії в 2010/11 МР склало 50 тис. тонн, а експортовано за цей період 43,3 тис. тонн.

Важливе значення для олійно-жирової промисловості мають об’єми вирощеної сировини.

В табл. 2 представимо виробництво основних олійних культур в Україні за 2007–2011 роки [2].

Таблиця 2. Виробництво основних олійних культур в Україні за 2007–2011 роки*

*За даними Держкомстату України.

Виробництво насіння соняшника в 2011 році склало 8671 тис. тонн, це на 107,7% більше відносно показника 2007 року. Це відбулося як за рахунок збільшення посівної площі, так і за рахунок збільшення врожайності. Україна в 2011 році досягла рекордної врожайності насіння соняшника за 20 років, вона склала 18,4 ц/га, це на 50,8% вище відносно показника врожайності 2007 року.

У 2011 році також зріс валовий збір сої який склав 2264,4 тис. тонн, це також відбулось завдяки розширенню посівних площ на 527,3 тис. га та підвищення врожайності сої на 64,5% в порівнянні з 2007 роком.

Відносно ріпаку, то спостерігається тенденція починаючи з 2008 року до скорочення як валового збору так і посівних площ.

Виробництво насіння соняшника в Україні щорічно збільшується завдяки його високій ліквідності. Так рентабельність виробництва насіння соняшника у 2011 році склала 57,9%. Незважаючи на рекордні обсяги виробництва соняшнику вони з року в рік не можуть наздогнати потужності з переробки українських олійноекстракційних заводів, які також щорічно приростають. Протягом останніх років у переробні потужності соняшнику надходить багато інвестицій. Так потужності по переробці насіння соняшника на початок 2012 року склали 11,5 млн. тон., що в 4 рази перевищують виробничі потужності в 1998 році, коли вони складали всього 2,8 млн. тонн.

Таким чином, на фоні високих темпів розвитку олійно-жирової промисловості України спостерігається надлишок виробничих ресурсів та нестача сировини. Тому для завантаження надлишкових виробничих потужностей потрібно використовувати інші олійні культури, адже багатьма олійно-екстракційними заводами технологічно передбачено переробка насіння сої і ріпаку. Необхідно враховувати кліматичні та організаційно-економічні умови, забезпечувати належне підвищення врожайності та застосовувати інтенсивні технології вирощування олійної сировини.

Список використаних джерел:

1.   Оцінка впливу скасування експортного мита на насіння соняшнику на економіку України [Електронний ресурс] / [Х. Штрубенхоф , А. Ліссітса , В. Лапа, С. Кандул ]. – Режим доступу: http://www.agribusiness.kiev.ua/img/zstored/files/Report_UKR.pdf

2.   «Рослинництво України» Статистичний збірник за 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3.   Экономические показатели работы предприятий масложирового комплекса Украины в 2010/11 МГ // Масложировой комплекс. – 2011. – № 4. – С. 14–17.