WEB-ресурс научно-практических конференций

Кукоба О.К.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Економічний розвиток країни залежить від різноманітних факторів, одним з найважливіших з яких є здатність національної економіки забезпечувати певний обсяг фінансових ресурсів, необхідний для сталого соціально-економічного розвитку і модернізації. Проблема пошуку джерел фінансового капіталу гостро стоїть в Україні, адже тотальний дефіцит надходжень призводить до зниження темпів розвитку й рівня відповідності економіки країни вимогам глобального фінансового простору.

Відомо два шляхи залучення фінансових коштів до національної економіки. По перше, це залучення іноземних інвестицій та отримання міжнародних позик. По друге, формування внутрішніх інвестицій за рахунок підприємств різної форми власності та фінансові ресурси фізичних осіб. Останній шлях у сучасних реаліях набуває пріоритетного значення, тому що він менш піддається впливу подіям, що відбуваються на світових фінансових ринках, а отже такі інвестиції є більш стабільними.

Проте, для формування внутрішніх інвестицій необхідно залучати тимчасово вільні кошти економічних суб’єктів, що можливо тільки за умов ефективного функціонування фінансового ринку. За величиною активів, з яких складається фінансовий ринок, головним інвестором української економіки є банківський сектор – 87%. Небанківський сектор, представниками якого є інститути спільного інвестування, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди та ін., не відіграє важливої ролі у формуванні внутрішніх інвестицій, хоча, світовий досвід демонструє, що саме небанківський сектор має значний потенціал акумулювання величезних обсягів фінансових ресурсів.

Особливої уваги заслуговують такі небанківські фінансові посередники як інститути спільного інвестування (ІСІ), що зарекомендували себе як джерело формування інвестиційних коштів у постіндустріальних країнах (США, країни ЄС, Японія та ін.). Так, у 2011 р. загальна сума активів інвестиційних фондів в світі склала майже 25 млрд. дол., з яких 12 млрд. дол. належить фондам США й складає близька 60% ВВП цієї країни [1].

В Україні ринок спільного інвестування почав своє формування у 2001 р. з прийняттям ЗУ «Про інститути спільного інвестування:корпоративні та пайові інвестиційні фонди» й розвивався сталими швидкими темпами: приріст активів фондів перевищував 100%, зростала кількість бажаючих вкладати у фонди свої вільні кошти, отже зростала також і кількість фондів. Навіть 2007 р., не зважаючи на розпочату глобальну кризу, був дуже успішним для українського ринку спільного інвестування. Він відзначився зростанням індексу ПФТС на 135%, збільшенням кількості ІСІ на 61% (з 513 до 834 шт.), й обсягів активів на 137,85% до 40 780, 38 млн. грн. (5,82% від ВВП), зростанням рівнів доходності (наприклад 66,2% у відкритих ІСІ, 100,2% у венчурних) порівняно з банківськими депозитами, вкладами у золоті та ін.

Ринок спільного інвестування дуже чутливий до коливань на фондового ринку, саме тому криза 2008 р. не оминула й українські ІСІ. Падіння індексу ПФТС на 74% негативно сказались на доходності ІСІ, що мала від’ємні значення (наприклад -35% відкриті ІСІ, -5,56 венчурні ІСІ). Хоча вартість активів й зросла та склала 6,66% від вартості ВВП, це зростання насамперед було зумовлено звітом про успішну діяльність ІСІ за 2007 р. й відображала позитивний настрій ринку у першому кварталі 2008 р. Наступні, 2009 та 2010 рр., відзначились позитивними трендами у індустрії спільного інвестування, тобто зростав й індекс ПФТС, доходність фондів тощо.

2011 р. відзначався несприятливими умовами для інвестування, сукупна вартість чистих активів зросла на 19% ( з 95 до 112 млн. грн.), хоча з цього – 92% завдяки активам венчурних фондів. У публічному інвестиційному бізнесі спостерігався відтік коштів, його масштаб (- 24,5 млн. грн.) завдав значної фінансової шкоди наприкінці 4-го кварталу 2011 р., особливо фондам акцій [2].

Незважаючи на це, професійні учасники ринку відзначають відносно стабільний його стан, формування нових трендів й взагалі продовження тенденції зростання та розвитку індустрії спільного інвестування. Для більш ефективного розвитку ринку ІСІ необхідно вирішити низку проблем, серед яких найбільш гостро стоїть проблема нормативної бази, що врегульовує відносини в інвестиційному середовищі. По перше, необхідно вдосконалити ЗУ «Про інститути спільного інвестування: корпоративні й пайові інвестиційні фонди», додати класифікацію фондів залежно від спеціалізації інвестиційних фондів за видами активів та інвестиційної політики. По друге, треба зіставити постанови, накази і рішення регулюючих органів та виключити з них повторення, відмінності та протиріччя.

Критичним є прийняття закону про похідні цінні папери, тому що діючі нормативні акти навіть не дають вичерпного визначення щодо цього фінансового інструменту. Невирішеним залишається питання щодо приведення нормативної бази, що врегульовує відносини у фінансовій сфері, до вимог міжнародного законодавства.

Також, одна з найактуальніших проблем, що гальмує розвиток інституційних інвесторів в Україні є незрілість фондового ринку. Превалювання неорганізованого ринку над організованим, низька ліквідність фондового ринку, обмежена кількість інструментів ринку та ще менша кількість надійних інструментів – все це насторожує інвесторів та негативно позначається на темпах розвитку.

Відкритим залишається питання рівня інформованості населення щодо здійснення інвестицій в ринок ІСІ та підвищення довіри інвесторів шляхом забезпечення повністю прозорих механізмів [3].

Досвід розвинених країн демонструє ефективність механізму спільного інвестування. Тобто, додаючи зусиль на усування перешкод, що заважають використовувати всі переваги цього механізму, країна здобуде додаткове джерело залучення фінансових ресурсів для сталого розвитку.

Список використаних джерел:

1. Тропіна В.Б. Роль інститутів спільного інвестування у розвитку національної економіки / В.Б. Тропіна // Світова фінансова криза: діагностика та нові підходи до виживання на фінансовому ринку. Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія "Економічні науки". Збірник. – Чернігів: ЧДТУ, 2011. – № 1 (48).

2. Щорічні звіти УАІБ за 2007–2011 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uaib.com.ua

3. Гурова В.О. Основні аспекти діяльності інститутів спільного інвестуванн в контексті менеджменту капіталу / В.О. Гурова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2010. – 681–684 c.