Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Вторая научно-практическая конференция "АЛЬЯНС НАУК: ученый ученому" (3-7 октября 2005 г.)

Balanced Scorecard– СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

О.О. Дмитрієва

 

Для комерційних компаній та інших організацій вимір ефективності був і залишається важливою проблемою. Проте в умовах підвищення ролі чинників невизначеності, за умов транзитивності економіки та посилення глобальних впливів традиційні системи і методи економічної діагностики і економічної оцінки не відповідають сучасним умовам і можливостям діяльності українських підприємств. Ці системи здебільшого ґрунтуються на визначенні економічних показників, які відображають ендогенні господарські процеси на підприємствах, не враховуючи вплив на них ринкових та інших зовнішніх факторів.

Іншим недоліком консервативного підходу до оцінки ефективності компанії є те, що він базується в основному на фінансових індикаторах, в той час як на вартість бізнесу суттєво впливають нематеріальні активи: знання та досвід ключових співробітників, відносини з клієнтами і партнерами, використання передових технологій тощо. До суттєвих вад використання фінансових показників для оцінки діяльності підприємств можна віднести їх ретроспективність . Тобто традиційно використовувані фінансові показники висвітлюють стан підприємства, що склався на момент оцінки, коли реагувати вже пізно.

Внаслідок цього неможливо своєчасно створити чітку комплексну картину економічного стану підприємства, його динаміки у співставленнях з конкурентами, іншими суб’єктами ринку, спроможності до ефективного господарювання, що викликає прийняття помилкових, неповноцінних рішень і веде до суттєвих економічних втрат суб’єктів господарювання.

Для підприємств-суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності недоліком традиційної системи оцінки діяльності підприємства є те, що вона не дає об’єктивної інформації про результати діяльності таких підприємств їх іноземним контрагентам, що часто призводить до небажання встановлювати контакти або обережного ставлення до українських суб’єктів господарювання з боку іноземних партнерів (особливо інвесторів).

За даних умов особливого значення набуває застосування системи, яка б забезпечила збір, систематизацію та аналіз інформації, необхідної для прийняття стратегічних рішень та дозволила розширити вимірювальні системи підприємств шляхом включення в них показників нефінансового характеру. Такою системою є Balanced Scorecard (збалансована система показників). Використання вказаної системи підприємствами-суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності полегшить вихід українських підприємств на зовнішні ринки, дозволить їм більш ефективно адаптуватись до вимог іноземного середовища, збільшить конкурентоспроможність українських підприємств на іноземних ринках.

Збалансована система показників визнає потребу ідентифікації та спостереження за численними фінансовими та нефінансовими показниками для забезпечення більш широкого погляду на бізнес. З цією метою організація не обмежується даними бухгалтерського обліку. Компанія може обрати показники ефективності, безпеки, задоволення покупців та ін., що дає можливість фіксувати інформацію про поточну діяльність та приділяти найбільшу увагу основним показникам майбутнього успіху. Основна мета – вироблення системи показників, яка відповідає організації, для того, щоб її діяльність можна було контролювати та оцінити.

Збалансована система показників зазвичай складається з чотирьох основних перспектив діяльності:

1. перспектива „Фінансова діяльність”;

2. перспектива „Відносини зі споживачами”;

3. перспектива „Організація внутрішніх бізнес-процесів”;

4. перспектива „Навчання та розвиток”.

Показники, що використовуються у перспективі „Фінансова діяльність”, - це типові запізнілі змінні, які є відображенням того, наскільки добре працювала організація. Показники, які належать до перспектив „Відносини зі споживачами”, „Організація внутрішніх бізнес-процесів”, „Навчання та розвиток”, розглядаються як випереджуючі, тобто дають можливість та час для виправлення негативних тенденцій.

Наведені перспективи розглядаються в концепції Balanced Scorecard не як окремі аспекти діяльності підприємства, а пов’язуються між собою причинно-наслідковим зв’язком: кваліфіковані, мотивовані, об’єднані в єдину команду співробітники, використовуючи розвину інфраструктуру (сучасні технології та обладнання, інформаційні системи), забезпечують необхідний підприємству рівень бізнес-процесів. Налагоджені бізнес-процеси (низький відсоток браку, швидке та якісне виконання замовлення клієнта) забезпечують задоволеність клієнтів, досягнення конкурентних переваг та успіх компанії на ринку. Маркетингові успіхи компанії є запорукою фінансових успіхів. Зворотній зв’язок в моделі Balanced Scorecard має такий вигляд: причини незадовільних значень фінансово-економічних показників необхідно шукати у невдалій маркетинговій діяльності підприємства, незадоволеність клієнтів означає наявність проблем у внутрішніх бізнес-процесах, в той час як неефективні бізнес-процеси є результатом недостатньої уваги з боку керівництва підприємства до навчання та розвитку.

Для оцінки перспективи „Фінансова діяльність” поряд із традиційними показниками, такими як обсяг продаж, прибуток, грошові потоки, коефіцієнти рентабельності, ліквідності, все більше значення набувають показники:

· орієнтовані на підвищення вартості (наприклад EVA – економічна додана вартість, тобто здатність підприємства досягати доходності вищої, ніж вартість капіталу);

· що визначають прибутковість діяльності підприємства (прибутковість активів ( ROA ), прибутковість капіталу ( ROC )).

Фінансові показники характеризують підприємство з точки зору фінансового циклу, коли його діяльність розглядається у розрізі руху грошових коштів, а не створення вартості. При такому підході такі важливі напрямки як взаємовідносини з клієнтами, маркетинг, удосконалення технологій, навчання та розвиток персоналу, розробка нових продуктів та послуг представлені як чисто витратні, що суперечить їх ролі в сучасних умовах. Більш точно та адекватно такі процеси та нематеріальні активи, що ними створюються, характеризуються за допомогою нефінансової інформації.

Перспектива „Відносини зі споживачами” містить інформацію щодо ставлення клієнтів до підприємства, а також дані стосовно динаміки ринку. Типовими показниками даної перспективи можна вважати частку ринку, кількість нових клієнтів, кількість постійних клієнтів, індекс задоволеності клієнтів, обсяг повторних продаж, співвідношення виручки та витрат на маркетинг, забезпеченість замовленнями (у днях), конкурентоспроможність фірми (в балах).

Призначення перспективи „Організація внутрішніх бізнес-процесів” полягає у вимірі ефективності бізнес-процесів, що виконуються в компанії. Серед типових індикаторів, що характеризують внутрішньофірмові процеси можна відзначити середній термін обробки та виконання замовлення, частку браку, кількість рекламацій, відхилення факту від плану по затратах, частку своєчасних поставок, середній час та вартість виконання окремих процесів, продуктивність праці, показники оберненості (складських запасів, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості).

Досягнення поставлених організацією цілей значною мірою визначається рівнем кваліфікації персоналу, якістю менеджменту, здатністю співробітників до сприйняття інновацій та їх запровадження у підприємницьку практику. Перспектива „Навчання та розвиток” призначена для оцінки забезпеченості компанії необхідною інфраструктурою (обладнання, будівлі, програмне забезпечення, бази даних) та людськими ресурсами. До типових показників даної перспективи можна віднести ступінь зносу потужностей, ступінь автоматизації окремих процесів, плинність кадрів, кількість раціоналізаторських пропозицій, плинність кадрів, витрати на персонал (заробітна плата, витрати на підвищення кваліфікації), індекс задоволеності персоналу.

Необхідно зазначити, що концепція Balanced Scorecard успішно використовується такими відомими закордонними компаніями як Electrolux , Coca - Cola Company , Volvo , British Telecom .

Таким чином, використання Balanced Scorecard як інструменту оцінки ефективності діяльності дозволить українськими підприємствами вирішити наступні проблеми:

· розширити вимірювальні системи підприємств шляхом включення в них показників нефінансового характеру та врахування зовнішніх факторів діяльності підприємств;

· на основі використання випереджуючих показників дозволить виявляти та усувати слабкі місця у діяльності підприємства ще до того, як їх наслідком буде погіршення фінансових показників;

· у випадку погіршення фінансових результатів, дасть можливість виявити причину цього погіршення завдяки причинно-наслідковому зв’язку показників в системі Balanced Scorecard ;

· надасть можливість за необхідності оперативно коригувати управлінські рішення в процесі діяльності;

· дозволить за допомогою нефінансових показників розглядати діяльність підприємства у розрізі створення вартості, що призведе до розширення інвестиційної та інноваційної діяльності, результатом чого стане підвищення конкурентоспроможності українських підприємств;

· зробити діяльність українських підприємств більш прозорою для закордонних та вітчизняних партнерів (особливо інвесторів);

 

Л ітература :

 

1. Robert S. Kaplan, David P. Norton, “Using the Balanced Scorecard as a Strategic Management System”, Harvard Business Review, January-February 1996;

2. Шульга Н.П. Система збалансованих показників як інструмент контролінгу комерційного банку// Экономика Крыма. – 2003 - №8. – с.16-20 ;

3. Ольве Н.-Г., Рой Ж., Веттер М. Оценка эффективности деятельности компании. Практическое руководство по использованию сбалансированной системы показателей: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 304 с.: ил. – Парал . тит . англ.;

4. Никонова И.А., Шамгунов Р.Н. Стратегия и стоимость коммерческого банка/ И.А. Никонова, Р.Н. Шамгунов . – М.: « Альпина Бизнес Букс», 2004. – 304 с.;

5. Редченко К. Balanced scorecard не только для грандов // Бизнес-консультант .-- 2003. - №5.-- C. 36-38

6. Хорват П. Сбалансированная система показателей как средство управления предприятием // "Проблемы теории и практики управления ". – 2000. - №4.