УНІФІКАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Т. С. Рябінкіна

Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана

Україна інтегрується у світовий економічний простір. Тому перехід національної системи бухгалтерського обліку у бюджетних установах та складання звітності на міжнародні стандарти   є лише вимогою часу. Багато країн, відповідно до сучасних тенденцій розвитку світової економіки   прийняли шлях розвитку бухгалтерського обліку, спрямованого на його уніфікацію та дотримання єдиних принципів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.   З метою приведення національної системи бухгалтерського обліку у    відповідність   із вимогами   міжнародних     стандартів   фінансової   звітності   реформу   необхідно приводити   по    наступних основних напрямках:

1.    удосконалювання нормативного правового регулювання;

2.    формування нормативної бази (стандарти);

3.    методичне   забезпечення (інструкції,    коментарі);

4.    кадрове   забезпечення;

Реалізація політики держави в напрямку інтеграції країни в світове співтовариство вимагає адаптації економічної інформації до міжнародних вимог та стандартів, і перш за все облікової інформації. Однією з умов ефективної адаптації є   приведення методики та методології вітчизняної системи бухгалтерського обліку у відповідність до встановлених   норм та вимог за Міжнародними стандартами Фінансової Звітності, незважаючи на те, що Міжнародні Стандарти мають лише рекомендаційний характер. Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності в державному секторі необхідний для підвищення прозорості державних і місцевих фінансів, якості та достовірності бюджетного обліку, забезпечення максимально повного відображення неохоплених на сьогоднішній час фінансових операцій, створення умов для аналізу рівня і динаміки бюджетної заборгованості, оцінки ефективності бюджетних послуг, які надаються.

Уніфікація бухгалтерського обліку в бюджетних установах до міжнародних стандартів буде передбачено здійснюватися у відповідності наступним крокам:

Перший : “Нормативно–правове регулювання” . Законодавство   в різних країнах має свої національні й історичні особливості, відбиток соціальних, економічних та правових експериментів.

Етапами правової адаптації є приведення чинного законодавства України та створення механiзму приведення проектiв актiв законодавства у вiдповiднiсть із міжнародними стандартами.

Реформа бухгалтерського обліку неможлива без серйозних коректив у законодавстві, насамперед   у податковому й цивільному, тобто реформування системи бухгалтерського обліку повинне здійснюватися в комплексі з відповідними змінами в суміжних галузях законодавства.

Для приведення діючого законодавства   України у відповідність до міжнародного законодавства   головними завданнями є:

1.     розвиток законодавства України у напрямі його наближення до міжнародного законодавства та забезпечення високого рівня підготовки в Україні проектів актів законодавства;

2.     внесення до актів законодавства України, що регламентують питання нормотворчої діяльності, відповідних положень, які забезпечать запровадження обов'язкового для всіх суб'єктів законодавчої ініціативи порядку розроблення проектів нормативно-правових актів України з урахуванням основних положень міжнародного законодавства;

3.     проведення комплексних наукових досліджень з питань адаптації законодавства, результатом яких повинні стати, зокрема, проведення порівняльно-правового дослідження відповідності законодавства України міжнародному законодавству.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) не є домінуючими над законодавчими актами, що регулюють складання фінансової звітності у певній країні.

Другий : “Використання ефективних підходів до організації обліку”. Перехід українського бухгалтерського обліку на міжнародні стандарти   допоможе нашим та закордонним бухгалтерам, менеджерам краще розуміти одне одного, а у підсумку стане важливою ланкою інтеграції української економіки в європейське та світове співтовариство. Ключовим    елементом   реформування   бухгалтерського   обліку   й    фінансової   звітності відповідно до   міжнародних стандартів     є розробка нових й уточнення раніше затверджених положень    по бухгалтерському обліку, впровадження їх у практику. При   цьому   ставиться   завдання   зростання ролі професійних    організацій    у   розвитку   методичного   забезпечення   організації    бухгалтерського    обліку    й   становлення    бухгалтерської   професії    (бухгалтерів, консультантів, фінансових менеджерів й ін.).

Третій: “Підвищення ефективності діяльності кадрів”. Перехід    національної    системи    бухгалтерського    обліку    на     міжнародні   стандарти містить у собі відповідні зміни     в   роботі   по   підготовці   й підвищенні   кваліфікації   фахівців     бухгалтерського   обліку.   Необхідно буде   забезпечити   розширення   й поліпшення     якості підготовки     кадрів     в    установах     початкового     професійного   утворення,   середнього   спеціального   й вищого     утворення,   де   реалізуються   довгострокові   програми,   а   також    створення    системи    професійного    прискореного   утворення, що    забезпечує короткострокові програми     підготовки     й    перепідготовки. Система професійної підготовки бухгалтерських кадрів повинна буде    відповідати    державним    освітнім   стандартам   і    повинна   містити   необхідні   кваліфікаційні характеристики по   рівнях професійного утворення.

Налагодження міжнародного співробітництва зумовлює необхідність створення та запровадження довгострокової програми міжнародного співробітництва з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, запрошення іноземних фахівців для участі в навчанні кадрів, забезпечення направлення для вдосконалення фахової підготовки слухачів і викладачів системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації у іноземні держави; запровадження контрактної системи обміну педагогічними та науковими працівниками системи державної служби, створення спільних із іноземними державами центрів навчання державних службовців та підвищення їх кваліфікації, активізація вивчення міжнародного досвіду державного управління і навчання державних службовців шляхом ретельного відбору, перекладу та видання відповідної літератури; участь українських фахівців у міжнародних семінарах, конференціях, нарадах з питань кадрового забезпечення державної служби, сприяння представництву України у відповідних міжнародних організаціях; використання відповідно до законодавства різноманітних форм міжнародної допомоги.

    Четвертий : “Формування нової методологічної концепції”. Міжнародні стандарти стають дедалі більше досконалими та завершеними. Багато країн світу приймають Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку як закон для оновлення своєї системи обліку та наближення її до найкращої світової практики.

    Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку містять єдині методологічні підходи до оцінки та розкриття інформації, концептуальні положення МСФЗ, як правило, стають основою для розробки тією чи іншою країною власних стандартів бухгалтерського обліку, які конкретизують та доповнюють відповідні МСФЗ з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку відповідної країни. З іншого боку, нові стандарти являтимуть собою скоріше набір не правил, а визначених принципів.

    Облік за міжнародними стандартами відрізняється від діючої системи обліку у бюджетних установах, але за допомогою стандартів можна внести деякі зміни до існуючої методики. Якщо взяти будь-який міжнародний стандарт та порівняти облік за ним з діючим обліком в бюджетних установах виникнуть досить багато відмінностей. Виявлені відмінності неповинні сприяти повним змінам вітчизняного обліку, а лише бути опорним моментом для можливості перегляду моментів обліку на шляху його адаптації. Можна назвати принаймні дві основні причини переходу до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Перша з них полягає в тому, що діюча протягом десятиліть система так званого соціалістичного бухгалтерського обліку задоволь­няла командно-адміністративну систему управління економікою, відповідала її ви­могам. Проте вона не пристосована до ринкових відносин, які запроваджуються в нашій та інших пострадянських країнах. Друга причина переходу до застосування МСФЗ полягає в тому, що Україна розширює зовнішньоекономічні зв’язки з іншими країнами, збільшується кількість підприємств з іноземним капіталом, виникає потреба у зіставленні показників звіт­ності.

    Головне  завдання трансформації національної  системи бухгалтерського обліку полягає у прискоренні процесу  її  приведення  у  відповідність  з   вимогами      міжнародними  стандартами  бухгалтерського  обліку, а саме:

·     створення системи    національних    положень   бухгалтерського обліку  і  звітності,  яка  забезпечить  потрібною інформацією користувачів;

·     забезпечення зв'язку  реформування  бухгалтерського  обліку з основними тенденціями  гармонізації  стандартів  на  міжнародному рівні   та   станом економічно-правового  середовища   в Україні;

Приведення національної   системи  бухгалтерського  обліку  у відповідність  з     міжнародними стандартами   бухгалтерського   обліку  повинна здійснюватися  заходами щодо   реформування  системи бухгалтерського обліку і   запровадження    міжнародних стандартів  бухгалтерського  обліку в державному секторі.

Важливим аспектом  нормативного  забезпечення буде збереження стабільності розвитку системи бухгалтерського обліку  ,і   створення належних  умов  для  послідовного  та раціонального здійснення   нею    притаманних     бухгалтерському   обліку   функцій   у конкретному економічно-правовому   середовищі,   для   чого   проводитимуться консультації     експертів   міжнародних     організацій та використовуватимуться їх висновки.

Запровадження МСФЗ за рішенням урядів забезпечить кращу якість порівняння фінансової інформації, яка подається суб'єктами господарювання державного сектора в різних країнах світу. Отже, прийняття і використання МСФЗ   є нагальною потребою державотво­рення України, входження її в “цивілізований” світ.

Міжнародні стандарти визнано багатьма країнами, свідчить про їх значення та якість розробки. Тому немає   причин відмовлятися від реформи бухгалтерського обліку і в Україні, що є прийнятним для багатьох країн світу. Необхідність стандартизації бухгалтерського обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів економічної інтеграції країн, створенням вільних економічних зон, міжнародних об'єднань і спільних підприємств. Адаптація бухгалтерського обліку в бюджетних установах до Міжнародних стандартів   є важливою передумовою для ефективного функціонування та визнання бухгалтерського обліку в бюджетних установах України на міжнародному рівні.   Співробітництво України з міжнародними організаціями, кредитними і фінансовими установами на валютних, фондових та інвестиційних ринках ставить вимоги відкритості економічної інформації, її зрозумілості. Результатом цих зусиль є сприяння МСФЗ поліпшенню та гармонізації фінансової звітності у світі.

Літератур а :

1. Дымова И. А. Международные стандарты бухгалтерського учета. 2000.

2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000/ Пер. з англ. за ред. С. Ф. Голова . – К.: ФПБАУ, 2000 . – С.1272.

3.Международные стандарты финансовой отчетности для общественного сектора . - 2001. - 335с.

4. Голов С. Ф., Костюченко М. В. Бухгалтерський облік за    міжнародними стандартами: приклади та коментарії. – 2001 .

6. International   Accounting Standards 2000. IASC 2000.

7. Мережа INTERNET .