WEB-ресурс научно-практических конференций

ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, ЯК ПРИКЛАД ДЛЯ УКРАЇНИ

Р. М.Дацків, к.е.н.

Не існує відсталих держав -

існують лише слабокеровані

Пітер Друкер

Багато поколінь поляків мріяли про день, коли остаточно відійдуть у небуття наслідки післявоєнного поділу Європи, який відгородив їх «залізною завісою» від іншого світу - безпеки та добробуту. Багато поколінь українців було позбавлено права н а власну вітчизну, мову та культуру. Однак завжди була віра в те , що одного дня їхні країни віднайдуть своє місце в об’єднаній Європі .

Україна – велика європейська держава, потреби та прагнення якої не можуть бути не враховані в процесі формування нової Європи. Сьогодні Україна стоїть перед важливим випробуванням , яке дозволить дати відповіді на кілька основних питань : чи буде розвиватися ґрунтована на прозорих правилах ринкова економіка ; чи буде Україна послідовно реалізовувати реформи , які наблизять її до членства в ЄС ; чи буде розвиватися громадянське суспільство і чи будуть дотримані права людини та незалежність правосуддя. С аме сьогодні, як ніколи, необхідною є декларація Європи щодо європейських та євроатлантичних перспектив України.

Приклад Польщі та інших держав Центральної Європи доводить , що чітке визначення перспективи членства в ЄС призведе, головним чином, до успіху реформ та підтримки їх суспільством. Реально Польща визначає «східний вектор» політики ЄС і непохитно підтримує Україну, як партнера та майбутнього члена ЄС.

Україна здобула незалежність в 1991 році . За роки свого існування в статусі незалежної держави Україна довела, що відіграє й надалі може відігравати важливу роль в Центральній та Східній Європі, підтримувати процеси, які сприяють безпеці та стабілізації як в цій частині Європи, так і на цілому континенті. Суверенітет України та її інтеграція з ЄС і НАТО буде найкращою гарантією того, що спроб відродження імперіалізму на теренах колишнього СРСР не буде.

Загальноприйнятою є думка, що XXI століття є ерою геоекономіки, яка поступово змінює еру геополітики минулого віку. Місце біполярного розподілу сил з конфронтації „холодної війни” між військово-політичними блоками займає економічна конкуренція. Ринок здійснює безпосередній вплив на громадянську культуру та на суспільні блага, а також змінює політичні ідеали. Нема сумніву, що нові умови участі держав в глобальному економічному житті ставлять перед Україною, як перед молодою державою, багато викликів та виникає об’єктивна потреба її ефективної інтеграції в світову економіку.

Вирішальною умовою вступу України до Європейського Союзу є досягнення нею відповідного рівня економічного розвитку, що потребує проведення реформ, головною ціллю яких повинна стати повна ринкова трансформація постсоціалістичної економіки та адаптація українського законодавства до європейських стандартів.

З огляду на значні успіхи Республіки Польщі в формуванні ринкової економіки, дуже актуальним є вивчення тих інструментів економічної політики, котрі запевнили ефективний розвиток польської економіки, а також надання (вироблення) рекомендацій стосовно їх використання в Україні.

Ідея включення Польщі у вир процесу європейської інтеграції була двигуном реформ, які проводилися протягом останніх років. Перспектива членства в Європейському Союзі сприймалася широким загалом як шанс прискорення побудови відкритого демократичного суспільства, економічного зростання, добробуту та розвитку цивілізації.

Досягнення такого блискучого успіху, який полягав у зменшенні диспропорції в розвитку Польщі та держав ЄС, виконанні вимог ЄС щодо відповідності критеріям членства, за такий короткий час не було б можливим без виконання Польщею низки компромісних завдань – умов, необхідних для визнання РП державою, готовою до початку переговорів. Досягнення цієї цілі не було б також можливим без створення сприятливого зовнішнього середовища, яке підтримувало прагнення РП членства в ЄС. Полегшувала цей процес сильна політична та економічна підтримка держав-членів ЄС. В цілому Польща отримала від ЄС 5,1 млрд. євро в рамках передакцесійної допомоги. Тільки за період 1990-2002 рр. в рамках програми PHARE Польща отримала в сукупності близько 3,5 млрд. Євро, яких освоїла 2,2 млрд. євро, або 65 %.

Якщо говорити про шанси вступу України до Європейського Союзу слід відзначити, що реалізація цієї мети потребує виконання таких умов, як стабільність інституцій, що гарантують демократію, повагу до прав людини і національних меншин, функціонування ринкової економіки, визнання політичних, монетарних і економічних цілей ЄС, здатність до функціонування в умовах ринкової конкуренції від часу вступу до ЄС. Однак, сьогодні, Україна не готова виконати всі зазначені критерії. З цього приводу можна стверджувати, що питання вступу України до ЄС буде актуальним питанням протягом 10-ти найближчих років.

Україна є надто великою країною, адже її територія становить понад 604 тис.кв.км., а кількість мешканців складає близько 48 млн.чол. Коли говорити про європейську інтеграцію таких держав, як Естонія, чи Литва, то за допомогою незначних сум іноземних інвестицій і міжнародної фінансової допомоги можна швидко досягнути високих показників економічного розвитку, достатнього для вступу до ЄС. З цього можна зробити висновок, що чинник розміру країни є дуже важливим при прийнятті рішення про її вступ до ЄС.

Від часу проголошення незалежності в Україні були демонтовані інструменти планового регулювання економікою, однак ефективність влади, політична консолідація суспільства, прозорі правила здійснення господарської діяльності були відсутні. Дуже часто формування і реаізація господарської трансформації була скерована не надосягнення загальнонародної мети, а на ітереси обмеженої кількості підприємців, наближених до влади.

Трансформація економіки не може бути здійснена так швидко як в Польщі, адже Україна практично ніколи не була незалежною державою в межах сучасних кордорнів і не мала (крам Західної України) традицій приватної власності і культури рільництва. Іншим важливим чинником є відсутність консолідації суспільства, тяжіння окремих регіонів до більш тіснішої інтеграції з Росією, проблеми відносин між різними релігійними конфесіями.

Поетапна економічна інтеграція України з ЄС потребує розвязання таких завдань у сфері міжнародної торгівлі, як лібералізація торговельного режиму, вступ до СОТ і започаткування переговорів про формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Досвід Польщі виразно вказує на факт, що масштаби виграшу від вступу в ЄС залежать від економічної політики. Тільки здорова, про-зростова економічна політика – так, як політика, що проводилась від середині 80-х років минулого століття Ірландією – була в стані гарантувати найбільш повне використання шансів розвитку, що дав вступ до ЄС. В найбільшій мірі це стосується:

- відповідальної макроекономічної політики, що встановлює стабільні правила здійснення господарської діяльності, стабільності національної валюти та залучення іноземних інвестицій;

- зменшення ролі держави в економіці з одночасним встановленням граничного рівня оподаткування, збільшення конкуренції між підприємствами, приватизація державних підприємств;

- забезпечення ефективності функціонування державної влади на центральному та регіональному рівнях, особливо щодо витрат державних коштів.