Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Вторая научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (7-11 декабря 2005 г.)

ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ: НАДІЙНІСТЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, <УСТАЛЕНІСТЬ

В. В. Корнещук, канд. пед . наук

Одеський інститут Сухопутних військ

Проблема формування професійної надійності майбутнього спеціаліста - це досить складна і багатоаспектна проблема, яка не досліджена в цілісному вигляді і потребує особливої уваги науковців.

Cаме стабільна й передбачувана поведінка людини є передумовою його успішної професійної діяльності. Незважаючи на те, що людина здатна змінювати свою поведінку у надзвичайно широких межах і реагувати на незначні впливи, зазвичай у досить обмежених ситуаціях вона діє доцільно, відповідно до суворо визначених правил, враховуючи всю доступну інформацію про ситуацію.

В інженерній психології надійність людини визначають як здатність виконувати потрібні функції із заданою точністю, в межах заданого проміжку часу у конкретних умовах діяльності. Надійність - це «сукупна професійна якість, що є властивістю системи (чи її окремих частин), які визначаються через категорію станів, а стан оцінюється тим, наскільки в даний момент людина…чи система управління відповідають вимогам, що до них ставляться» [2; С.98]. Професійну надійність спеціаліста визначають як таку властивість людини, що характеризує її здатність безвідмовно виконувати діяльність протягом певного терміну часу при заданих умовах; або як здатність зберігати потрібну якість у встановлених умовах протягом заданого часу.

Безумовно, в різних конкретних випадках залежно від змісту діяльності, що виконується спеціалістом, від умов і методів роботи, надійність фахівця характеризується різними величинами. Вона залежить від індивідуальних особливостей людини, рівня його підготовки та інших факторів. Тому навряд чи можна розраховувати на отримання деякого абсолютного коефіцієнта надійності людини-фахівця, який буде справедливим за будь-яких умов. Проте це не позначає, що неможливо створити єдиної системи принципів і методів визначення надійності фахівця певної професійної діяльності.

Так, для визначення коефіцієнта надійності оператора дослідження здійснювалися в двох напрямах. По-перше, це визначення часу, упродовж якого оператор може безпомилково виконувати потрібні функції, а також вивчення розподілу помилок у різні періоди робочого дня. В такому аспекті ключовим є питання працездатності. По-друге, це аналіз особливостей діяльності оператора під впливом завад, перешкод. В цьому аспекті ключовим питанням є питання усталеності до перешкод, яке передбачає вивчення гностичних (швидкість і точність сприйняття, швидкість узагальнення, здатність до екстраполяції і т.і .), вольових (рішучість, самовладання, витривалість і т.і .) та емоційних (насамперед емоційна усталеність) якостей людини.

Оцінка надійності людини в системах “людина-техніка” грунтується на безпомилковості її дій та поновленні її працездатності. Нідійність людини, на відміну від надійності технічних пристроїв, являє собою “складну нелінійну функцію її професійної придатності, научуваності , тренованості, стресової усталеності, психофізіологічного стану й морально-психологічних якостей” [2; C. 97].

У психолого-педагогічній літературі поняття “професійна надійність” досить часто ототожнюється з ефективністю діяльності людини, тобто зі “здатністю вирішувати покладені на неї задачі своєчасно і точно на протязі заданого часу (надійно) і з мінімальними витратами сил, засобів, енергії і матеріалів” [1, c.5]. Критеріями ефективності при цьому обираються: своєчасність – виконання поставленої перед людиною задачі у відведений для цього термін часу; точність (безпомилковість) - здатність вирішувати поставлену задачу без помилок, оптимально чи в межах встановлених відхилень; надійність - збереження здатності вирішувати поставлену задачу точно і своєчасно на протязі заданого часу (робочого циклу, робочого дня, в особливих ситуаціях та ін.); витрата сил - кількість енергії (фізичної, психічної), що витрачається людиною в процесі трудової діяльності, а також швидкість поновлення його вихідного рівня працездатності.

Г.В. Ложкін та Н.І. Повякель також пишуть, що “надійність діяльності людини-оператора пов’язана з категорією ефективності діяльності, впливаючи на її результативні показники. Проте більшою мірою вона відображає процесуальну характеристику якості діяльності та за певних умов зниження надійності трудового процесу може суттєво не впливати на кінцеві результати” [2, c.98]. Автори вважають, що поняття ефективності ширше за поняття надійності розуміючи під ефективністю “кількісну міру досягнення мети із урахуванням…витрат” [2, c.32] та розглядають надійність, якість та продуктивність як показники ефективності діяльності.

Г.Л. Смолян та К.В. Тоболев , вивчаючи можливості підвищення ефективності діяльності людини в системах “людина-техніка”, виокремлюють вплив точності, оперативності та надійності виконання оператором професійних функцій на ефективність діяльності. Автори підкреслюють, що сукупність саме цих трьох характеристик діяльності складають основу оцінки ефективності як діяльності людини, так і функціонування системи “людина-техніка” в цілому: “точність, оперативність і надійність виконання заданих функцій та операцій, що їх утворюють, - три головних критерії оцінки втрат ефективності за рахунок людського фактору” [4, c.55].

Звісно, на ефективність діяльності, так само як і на надійність, впливає безліч різноманітних за своїм характером, природою, швидкістю і силою впливу на людину факторів, а також за характером реакції спеціаліста на вплив того чи іншого фактора. Виявлення ефективності професійної діяльності потребує урахування взаємного впливу і взаємної залежності таких факторів; усвідомлення того, що різні фактори (групи факторів), впливаючи одночасно на професіонала, можуть посилювати, компенсувати чи повністю виключати один одного.

Відкритою також залишається проблема співвідношення професійної надійності і професійної усталеності. В аспекті операторської діяльності В.А . Денісов вважає, що вони тісно пов’язані але не ідентичні: «В практичному і теоретичному плані проблема усталеності операторської діяльності вужча за проблему її надійності. В той же час дослідження усталеності діяльності стають новим зрізом проблеми надійності…» [3, c.41].

З цього приводу К.І.Рузавіна вважає, що саме оперативна усталеність й оперативна гнучкість є елементами оперативної надійності. Авторка підкреслює, що «оперативна усталеність забезпечується стереотипністю взаємодії оператора з автоматизованою системою на основі навичок, набутих під час професійної підготовки», а оперативна гнучкість «пов’язана з виконанням складних видів діяльності в умовах нестереотипної обстановки роботи автоматизованої системи [5, c. 74]. Отже, вимога оперативної усталеності ставиться перед спеціалістом у типових умовах роботи, а оперативна гнучкість - в екстремальних умовах. Оперативна усталеність передбачає використання навичок, набутих у процесі професійної підготовки й доведених до автоматизму, а оперативна гнучкість, навпаки, - порушення стереотипів діяльності. Вона забезпечується за рахунок адекватності індивідуальної діяльності фахівця її умовам, що змінюються, бо потребує зміни функціонального стану фахівця, переходу від усталеного стереотипу дій до його порушення. Оперативна усталеність й операт??вна гнучкість є різними сторонами єдиного процесу професійної діяльності, які постійно взаємодіють між собою і надають суперечність цьому процесу. К.І.Рузавіна вважає, що домінує в цій взаємодії оперативна гнучкість, оскільки саме вона забезпечує надійність професійної діяльності.

Організація процесу формування професійної надійності - досить складна проблема, бо вона торкається основних аспектів проблеми людського фактору. Людський фактор являє собою унікальне і складне питання, оскільки фокусує у собі соціально-політичні, морально-психологічні, економічні, медико-біологічні, морально-правові та інші напрями науково-технічного прогресу та, тим самим, визначає проблеми професійної підготовки спеціалістів.

Література:

1. Анализ и учет факторов , влияющих на эффективность деятельности человека-оператора / Под ред. А.И.Прохорова, Р.Э. Эльбура . – Рига, 1974. –105 с.

2. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология в системах « человек-техника »: Учеб . пособие . – К.: МАУП, 2003. – 296 с.

3. Психологические проблемы деятельности в особых условиях / Отв . ред. Б.Ф. Ломов , Ю.М. Забродин . – М.: Наука, 1985. – 232 с.

4. Смолян Г.Л., Тоболев К.В. Человеческий фактор в системах управления . – М.: Знание , 1974. – 62 с.

5. Рузавина Е.И. Личный фактор в автоматизированном производстве . – М.: Изд-во Моск . ун-та , 1974. – 128 с.