Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Вторая научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (7-11 декабря 2005 г.)

Проблеми субстантивного словоскладання в німецькій мові

Л. А. Кухар

Хмельницький національний університет

Основна увага вчених, які займаються проблемами субстантивного словоскладання в німецькій мові, головним чином зосереджена на описі структурних і семантичних відносин між компонентами композитів, чи на морфології композитів (Г. Пауль, В. Фляйшер , Л. Ортнер та інші). На основі морфологічних класів складових композитів і семантичних відносин між ними можна описати типологію моделей складних іменників. При цьому особливо важливим є питання про співвідношення закріплених у мові моделей словоскладання та їх стилістичного потенціалу. При аналізі цього співвідношення виникають слідуючі питання:

1) яке співвідношення між типом і моделлю словоскладання;

2) чи є семантичні моделі субстантивних композитів, які виділяються наукою, первинно стилістично маркованими;

3) чи пристосований який-небудь із семантичних типів для імплікації тієї чи іншої стилістичної фігури;

4) чи беруть вони участь у створенні стилістичного значення, і наскільки включається мовленнєва свідомість носіїв мови чи реципієнтів при декодуванні таких утворень у плані співвідношення їх з певною моделлю;

5) чи існують моделі з нульовим стилістичним потенціалом.

Розглядаючи композити з такої точки зору необхідно враховувати багаторівневий характер будови системи словотворення, а саме ієрархію моделей. За формальними ознаками В.М. Федорцова виділяє сім рівнів словотворчої системи. Моделі 1-4 рівнів вона пропонує розглядати як способи словотворення різного ступеня спільності, а моделі 5-7 рівнів відносить власне до словотворчих моделей [ 2:12 ] .

Іменники репрезентують один із способів словоскладання, з допомогою якого утворюються моделі копулятивного і детермінативного семантичних типів. Стилістичне забарвлення моделей створюють при цьому як формальні компоненти наприклад, контамінація основ чи їх ремотивація , так і семантичні відношення між з’єднуваними основами, а саме семантичний тип моделі.

Копулятивні композити трактуються в лінгвістичній літературі як одиниці, що передбачають, абсолютну рівність компонентів в частиномовному відношенні та в рівні семантичної конкретності [2:9]. Компоненти копулятивних композитів можуть з’єднуватись сполучником “ і ” . Обидві складові композита однаково беруть участь у формуванні значення словотворчої конструкції [ 1:115 ] .

У класифікації Л. Ортнер копулятивні композити представлені типом “ADITIV” ( доповнюючі ), в основу визначення якого покладено принцип семантичних ролей компонентів “ Teilgr o? e – Teilgr o? e ” – обидва компоненти рівноправні в змістовому відношенні і означають різні сторони одного і того ж [4:84].

Стилістичний потенціал копулятивних композитів прямо пов'язаний з лексичним значенням складових частин. Більшість дослідників відмічають, що для копулятивних композитів порядок слідування компонентів не є чітко регламентованим.

Поєднання двох однорідних понять не призводить до виникнення образності чи експресивності і, навпаки, поєднання компонентів з антонімічними значеннями, дозволяє реалізувати в одному слові стилістичну фігуру оксюморон. Й. Ербен відмічає, що в копулятивних композитах часто зустрічаються компоненти з антонімічними значеннями, які дозволяють підкреслити подвійність якогось явища чи предмета [3:57]. І хоча вживання одиниць такого типу досить обмежене, сам по собі словотворчий тип продуктивний у словотворенні іменників: Arzt - Kosmonaut

Згідно з прийнятою в науці точкою зору, стилістичне значення копулятивних композитів визначається в першу чергу взаємодією системних факторів: принципом будови моделі, мовленнєвою антонімією. Фактор контексту відіграє суттєву роль у визначенні типу моделі .

Таким чином, у залежності від лексичних значень складових і контексту по моделі копулятивних композитів може бути створена стилістична фігура оксюморон. Існують випадки неоднозначного трактування композита, для роз’яснення, яких потрібен інший спосіб аналізу, який спирається як на граматичні, так і на лексичні та комбінаторні фактори.

Детермінативні композити розглядаються в науковій літературі як одиниці, в яких значення другого компонента уточнюється значенням першого компонента.

Г.Пауль ділить композити за принципом логічного відношення між компонентами на: 1) копулятивні ; 2) такі, в яких другий компонент визначається через перший і 3) так звані посесивні [ 5:33 ].

Семантичні зв ’ язки складових визначаючих композитів розглядаються дослідниками на основі різних критеріїв. Пауль ділить всі визначаючі композити на дві великі групи: ті, які можуть бути замінені словосполученням з генітивом, і такі, для еквівалентної заміни, яких потрібна конструкція з прийменником, чи якась інша конструкція. У своїй класифікації Пауль спирається на співвідношення семантики компонентів, приділяючи особливу увагу значенню першого компонента. Перші компоненти таких композитів можуть означати:

а) матеріал чи частину матеріалу з якого створений другий компонент : Apfelkuchen ;

б) простір, в якому знаходиться чи для якого призначений другий компонент : Handschuh ;

в) час, на який припадає чи для якого призначений другий компонент : Jahresabschluss ;

г) предмет, для якого призначений другий компонент : Bierflasche ;

д) предмет, проти якого використовується другий компонент : Regenschirm ;

е) предмет, з яким порівнюється другий компонент : Zwergobst ;

ж) предмет, засобом якого здійснюється другий компонент : Maschinenarbeit ;

з) предмет, який виконується чи виготовляється другим компонентом : Hutmacher ;

і) матеріал, з яким займається другий компонент : Zuckerb a cker [5:87] .

З даної класифікації видно, що підгрупа “е“ відповідає стилістичній фігурі “порівняння“. В інших моделях основне слово детермінується за допомогою першого компонента, який називає основні його ознаки.

Торкаючись значення всього композита можна стверджувати, що при утворенні складного слова з двох іменників значення всього композита багатше, ніж значення його компонентів, так як через перший компонент дається така ознака визначаючого слова, яка не вичерпує видових властивостей. Другий компонент може бути вжитий не в прямому, а в переносному значенні. Образність та експресивність визначаючих композитів прямо пов’язана з семантичним наповненням моделей. До складу композита часто входять вже переосмислені одиниці, які впливають на його стилістичну значущість.

Таким чином можна зробити висновок, що детермінативний тип композитів може бути здатним до імплікації стилістичної фігури “епітет”, в залежності від семантики компонентів можлива метафоризація, а одна з виділених підгруп дозволяє імплікувати порівняння. Але, наведена класифікація не дає можливості описати інші стилістичні фігури, які, як показує фактичний матеріал, реалізовуються у визначаючому компоненті композита, тому для обґрунтування подібного опису потрібні інші критерії.

Література:

1. Степанова М.Д., Фляйшер В. Теоретические основы словообразования в немецком языке. – М.: Высшая школа, 1984. – 264 с .

2. Федоровцова В.Н. Интернациональные словообразовательные модели в немецком языке: Автореф . дис . …док. филол .. наук. – СПб., 1994. – 33 с

3. Erben J . Einf u hrung in die deutsche Wortbildungslehre . – Berlin: Erich Schmidt 1975. – 160 s.

4. Ortner H. Zur Theorie und Praxis der Kompositaforschung. – Tubingen: Narr 1984. – 200 S.

5. Paul H. Das Wesen der Wortzusammensetzung // Wortbildung /Hrsg. Von L. Lipka u. H. Gunter. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft 1981.