Навчання діалогічного мовлення

З. В. Малюська

Хмельницький національний університет

Сьогодні володіння іноземною мовою в системі вищої освіти стає все актуальнішим, тому що Україна підтримує широкі зв’язки з багатьма зарубіжними країнами. Збільшується кількість підприємств, які працюють із закордонними партнерами. Робота в таких організаціях потребує від вітчизняних спеціалістів володіння вміннями іншомовного спілкування. Одним з найважливіших аспектів вивчення іноземної мови є оволодіння навичками усного мовлення.

В немовному вузі дуже важко навчити студентів володінню всіма видами мовної діяльності в однаковому обсязі, тому, що в навчанні мовленню виникають значно більші труднощі, ніж у навчанні аудіюванню та читанню. Навчання мовленню передбачає оволодіння мовним матеріалом, створення у студентів звички користуватись іноземною мовою у спілкуванні і утворенні механізмів підготовленого і непідготовленого мовлення. Навички і вміння непідготовленого мовлення його темп розвивається в діалозі. Слід враховувати, що навчання непідготовленому мовленню вимагає більшої затрати зусиль ніж підготовленому. Це пов’язано з відпрацюванням мовних автоматизмів, які забезпечують безпомилкове застосування в діалогах лексико-структурного матеріалу в темпі, природному для даної мови.

В організації навчання говорінню повинні враховуватись взаємопов’язані особливості мовної діяльності: ситуативність, мотивування, спрямованість, структурна оформленість.

В навчальному процесі використовуються ситуації, які створюються на основі побаченого, або почутого студентами в момент мовлення, пов’язані з щоденною діяльністю, засновані на життєвому досвіді студентів. Ускладнення ситуації відбувається в плані поступового відходу від особистого досвіду до уявного, який вимагає складніших розумових операцій.

З точки зору сучасної методики, обов’язковим і необхідним компонентом навчання говорінню є розвиток навиків і вмінь діалогічного і монологічного мовлення.

Відпрацювання діалогічних вмінь є одним з найбільш важливих методичних аспектів в навчанні усному мовленню на іноземній мові. Двосторонній характер діалогу передбачає комбіноване тренування говоріння і слухання, відпрацювання миттєвої реакції на репліку співбесідника, знання прийомів і засобів стимулювання мови. Необхідність мовного стимулювання в методичному відношенні вимагає використання даної і створення уявної мовної ситуації.

Усне мовлення – це безперервна ланка діалогів різного характеру. Тому усну мову тих, хто навчається, доречно розвивати на основі її діалогічної форми. Формування навичок складання діалогів в немовному вузі здійснюється поетапно: ознайомлення з лексико-граматичним матеріалом, його первинна активізація, відпрацювання навичок, необхідних для виникнення висловлювань при мовленні.

На процес мовлення здійснює великий вплив аудіювання. Якщо студент вміє слухати та відтворювати прослухане, то він навчиться й говорити.

Навчання діалогічного мовлення звичайно починається з відпрацювань різноманітних типів питань. Загальні питання розвивають вміння слухати і реагувати на сприйнятне мовлення позитивно чи негативно. Розділові питання закріплюють структуру розповідного речення у поєднанні з короткою відповіддю. Альтернативні питання навчають імітації, вибору відповіді і трансформації питання у повну відповідь. Спеціальні питання вимагають від студентів елементів творчості при складанні і самостійній побудові відповідей.

Враховуючи те, що більшість студентів після школи не володіють усною іноземною мовою, то на першому етапі занять навчання слід проводити на певному лексико-граматичному мінімумі. На цьому етапі можливе введення формул мовного етикету, які виражають різного роду комунікативні значення: вітання, вибачення, відмова, погодження, прохання. Досвід роботи зі студентами технічного вузу показує, що володіння формулами мовного етикету значно полегшує їм процес комунікації, особливо в тих випадках, коли співрозмовник володіє невеликим словниковим запасом і має недостатній досвід іншомовного спілкування. Наприклад, при вивченні теми „Привітання” можна запропонувати такий синонімічний ряд формул мовного етикету. Good morning /afternoon / evening/formal style/; Hello /H і / (informal style).

В методиках по вивченню іноземних мов давно доказано, що необхідно для розвитку вмінь усного мовлення використовувати зразки речень з подальшим їх розширенням за рахунок введення нової лексики. Тому на початковому етапі навчання можна запропонувати подальший розвиток бесіди в рамках заданої теми:

Наприклад, обговорюючи тему “ Прощання” не можна використовувати лише ті фрази, які відомі студентам ще зі шкільного курсу: Good bye ; Bye . Необхідно повідомити таку додаткову інформацію, яка допоможе їм не відчувати себе скутим в подібній ситуації: „Якщо ви в гостях, перед тим, як піти, Вам необхідно попередити господарів. Ви можете використати такі вирази: I’m sorry, I really must/ I have to go now (formal); Oh , look at the time, I must rush. See you later (informal).

Або якщо в кінці бесіди ви хочете показати співрозмовнику, що вона була приємною і ви хотіли б побачитись з ним знову, можна використати такі вирази: It ’ s been nice meeting you ( formal ); Hope to see you again , ( semi - formal ). Nice meeting you / informal /.

Доречне використання формул дозволяє студентам вирішувати складні комунікативні завдання, які направлені на отримання додаткової інформації, наприклад: How long does it take you to get to the University ? What exactly do you mean? Have you read this article?

Отже, при навчанні діалогічного мовлення повинні відпрацьовуватись його компоненти: вміння поставити запитання, сформулювати відповідь, використовувати штампи, повтори, перепитування, риторичні запитання, монологічні висловлювання.

При проведенні діалогів треба зосередити навчальний процес навколо вивчення великої кількості лексичних та граматичних моделей, вивчати їх напам’ять і тренуватись в їх відтворенні доти, поки студенти не досягнуть повного автоматизму. Необхідно дотримуватись принципу переходу від простішого до складнішого , забезпечувати повторюваність лексики і граматичних конструкцій. Складання діалогів виробляє навички автоматичного користування моделями іноземної мови.

Проводячи бесіду, учасники висловлюють своє схвалення чи несхвалення висловлених думок: That ’ s quite impossible . I’m afraid /formal/; That’s rather depends /informal/; That’s an excellent idea /informal/.

Підбиваючи підсумки бесіди, бажано використовувати такі формули: To sum up then. Preventing the pollution is the key-problem of a modern-society (formal); I’d say that the discussion was fruitful/ informal/. При вивченні професійної тематики велика увага повинна бути сконцентрована на закріплення лексики і характерних виразів спеціалістів. Можливо готувати теми ситуації з використанням знайомого навчального матеріалу і проводити ділові ігри. В групах більш підготовлених студентів рекомендується готувати ситуації з тем “ Участь у міжнародному конгресі”, “ Знайомство з системою освіти за кордоном” та інші.

Таким чином, робота над розвитком діалогічного мовлення проводиться з a системою, яка включає: послідовність опрацювання матеріалу, опору на схеми і мовні зразки моделювання діалогів згідно з тематикою використання реальних ситуацій мовлення, розвиток творчої активності студентів.

Література:

1. Бородулина М.К., Минина Н.М. Основы преподавания иностранных языков в языковом вузе. – М.: Высшая школа, 1968. – 118 с.

2. Грызулина А.П. Хрестоматия по методике преподавания английского языка. – М.: Просвещение, 1983. – 159 с.

3. Китайгородская Г.А. Методические основы интенсивного обучения иностранным языкам. – М.: Изд-во Московского университета, 1986. – 52 с.

4. Корндорф Б.Ф. Методика преподавания иностранных языков. – М.: Высшая школа, 1981. – 159 с.