Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Вторая научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (7-11 декабря 2005 г.)

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

С. Л. Пакулін*, Т. С. Молодоря**

* Українська державна академія залізничного транспорту , **Харківський банківський інститут Української академії банківської справи

Постановка проблеми. Поява проблеми вдосконалювання стратегії соціально-економічного розвитку Східного регіону України викликано досить об'єктивними причинами (глобалізацією соціальних і бізнес-процесів, науково-технічним прогресом, посиленням мінливості як середовища, у якій діє суспільство, організація, так і відносин у менеджменті) і з'явилося результатом не тільки еволюційного розвитку предметних галузей управління. Існуючі в 20 столітті методи й форми довгострокового й поточного планування, засновані на оптимізуючому моделюванні, науково-технічному й економічному прогнозуванні, за допомогою яких прагнули визначити тенденції розвитку суспільства, напрямки й характер діяльності організацій, були досить ефективні, але для умов щодо стабільних відносин і цілей нарощування потенціалу суспільства, організацій і насичення ринку товарами, більш-менш постійного зовнішнього середовища, створюваною протекціоністською політикою, більш обмежених вимог, пропонованими споживачами до товару, а також м'якості законодавства до соціальної відповідальності організацій, природокористування, екології й охороні навколишнього середовища.

Актуальність проблеми. У міру кількісної і якісної зміни масштабів господарювання й природокористування, поширення використання на практиці наукових досягнень й інформаційних технологій, все більшої відкритості національних, регіональних і корпоративних кордонів для інформації, товарів і послуг, капіталів і робочої сили й в умовах посилення конкурентної боротьби пропозиція стала переважати над попитом. Характер споживчого попиту також змінювався. Усе більше уваги приділяється соціальним потребам, захисту прав споживачів, стають актуальніше проблеми соціально-економічного розвитку, природокористування, екологічної рівноваги, а також освіти. Істотно зростає динамічність і невизначеність факторів та процесів у соціально-економічних системах. Це в корені змінює господарську ситуацію, значно збільшуючи її розмаїтість, складність. Виникає необхідність реформування існуючої системи поглядів на управління. Стало неможливо підтримувати відповідність між вимогами ринку, що збільшуються, й діяльністю суспільства й організації по їх урахуванню у своїй діяльності. Жорстко регламентовані системи управління виявилися не в змозі вирішувати задачі ефективного функціонування в умовах нестабільності й невизначеності зовнішнього середовища. Виникла методологія стратегічного управління, завданням якого є досягнення поставлених цілей і забезпечення відповідності потенціалу соціуму вимогам середовища, у якому він функціонує, в умовах динамічних змін.

Генеральною стратегічною метою сучасної соціальної політики України є підвищення якості життя населення. На її реалізацію повинна бути спрямована діяльність всієї системи державного управління. Організація життєдіяльності населення тісно пов'язана із проблемою роботи органів всіх рівнів управління, і насамперед органів місцевого самоврядування, тому результати досліджень якості життя дають можливість надати управлінським рішенням конкретні просторово-тимчасові параметри.

Факторами, що актуалізують необхідн і сть стратегічного управління регіонами України є: диверсифікованість - підвищення попиту на види й рівні продукції й розвиток нових галузей виробництва; інноваційність - технічні можливості, що значно покращилися, випуску нових товарів і послуг; динамічність - орієнтація на скорочення термінів впровадження нової продукції у зв'язку зі скороченням життєвого циклу товару; надвиробництво - насичення ринку товарами й послугами; вимогливість - підвищення рівня вимог громадян до якості продукції внаслідок зростання доходів і свободи вибору; диференціація - наростаюче розмаїтість потреб населення й значне збільшення асортиментів товарів і послуг; конкуренція - боротьба організацій за свої сегменти ринку, потенційний контингент споживачів і зростання обсягів товарів і послуг; аритмія попиту - зміни попиту споживачів ринку товарів і послуг у зв'язку із сезонністю, що порушують стабільність виробництва; падіння попиту - скорочення попиту, відчутне для виробників товарів і послуг через зниження якості або зростання цін; люмпенізація - зростання повного й часткового безробіття населення й збільшення контингенту з низьким рівнем доходів і попитом; інтервенційна конкуренція - активна міжнародна конкуренція великих зарубіжних корпорацій і спроба захоплення національних ринків.

Стратегічне управління можна охарактеризувати як управлінську діяльність, спрямовану на досягнення поставлених цілей в умовах нестабільного, конкурентного, ринкового середовища, що включає діагностичний аналіз становища регіону, стратегічне планування й реалізацію обраної стратегії. Уміння змоделювати ситуацію дозволяє встановити довгострокові напрямки розвитку й вказує на намір регіону зайняти певні позиції на національному ринку України. Пошук обґрунтованих відповідей на питання «Яке наше бачення майбутнього розвитку регіону? Що ми маємо намір зробити й чого домогтися?» змушує керівників регіону визначати напрямки розвитку на 5-15 років уперед. Уміння виявити необхідні зміни, сформулювати мети міститься в ідентифікації напрямків розвитку регіону. Ідеальним є той випадок, коли встановлені керівництвом завдання включають досягнення довгострокових цілей. Довгострокові цілі показують керівництву, що необхідно робити, щоб регіон зайняв таке положення, яке дозволило б йому добре працювати протягом тривалого часу. Короткострокові цілі пов'язані з результатами, які керівництво має намір одержати найближчим часом. Уміння розробити стратегію змін зводиться до вибору базових стратегій. Це має на увазі рішення головної управлінської проблеми: як досягти необхідних результатів з урахуванням становища регіону і його перспектив. Мети є результатами, а стратегія - засобами їх досягнення. Стратегія, по суті, - це спосіб дій, якому повинні слідувати керівники для досягнення генеральних цілей. Розробка стратегії починається з аналізу внутрішнього й зовнішнього становища регіону. Тільки після того, як керівники отримають результати зовнішнього й внутрішнього середовища існування, вони будуть готові до розробки обґрунтованої стратегії досягнення фінансових і стратегічних результатів. Неправильні результати аналізу або їх відсутність значно підвищує ризик того, що будуть початі непродумані дії, що мають довгострокові наслідки. Уміння використовувати різні способи впливу при реалізації стратегії полягає в тому, щоб запустити стратегію й одержати необхідні результати в запланований час.

У соціально-економічному розвитку Східного регіону України спостерігаються послідовні стадії наростання нестабільності стосунків. Темпи її наростання значно вище середньосвітових. Успішний соціально-економічний розвиток Східного регіону України в умовах, що характеризуються крайньою нестабільністю відносин, диктує необхідність прискореного розвитку стратегічного управління, розробки стратегії, методів, сценаріїв і засобів, що робить тему проведеного нами дослідження актуальною.

Стан наукової розробленості проблеми . Проблематика стратегічного управління докладно досліджена в багатьох роботах як вітчизняних, так й іноземних авторів. Нами при проведенні дослідження враховані певним чином думки таких економістів, як Л. Абалкін , В. Буркье , О. Віханський , І. Гєрчікова , Д. Львов, М. Моісєєв , Б. Соловйов, Б. Райзберг , Р. Фатхутдінов , а також М. Аллє , І. Ансофф , П. Друкер , М. Кастельс , Ф. Котлер , М.Портер, А. Стрікленд , А. Томпсон , Д. Тапскотт , Дж . Харвєй , М. Хаммєр , К. Холінг й ін. Пропонуючи безліч змістовних аргументів, ці автори, на нашу думку, ряд питань, актуальних для розвитку теми, або не розглядають взагалі, або досліджують методично поверхово й не враховують багато сучасних принципів менеджменту, або ще перебувають під надлишковим впливом тейлоризму. У роботах деяких авторів (С. Бороздін , С. Волков, І. Мацкуляк , Г. Животов , В. Куценко., П. Половінкин , Л. Лісенко , П. Сімуш , Ф. Суслов , Л. Нікулін , П. Пімашков , О. Сагайдак, І. Ушачев , Ю. Ципкін , Н. Еріашвілі ) початі досить успішні спроби забезпечити взаємозв'язки й взаємозалежність між стратегічним управлінням і менеджментом, у тому числі методично, однак у них проблема соціально-економічних стратегій, політики і їх реалізації представлена недостатньо докладно, і тому має потребу в подальшій науковій розробці.

Важливою частиною удосконалення системи регіонального управління є розроблена нами модель організаційної структури регіонального регулювання діяльності підприємств. З метою удосконалення системи регіонального управління, виходячи з необхідності виконання задач регіонального соціально-економічного розвитку, запропоновано використати концепцію стратегічного управління, яка враховує потреби мешканців регіону. Концепція базується на виділенні стратегічних зон господарювання (СЗГ), управління та регулювання якими здійснюється в залежності від соціального навантаження конкретної СЗГ.

Функції регіонального управління різними СЗГ будуть визначатися рівнем їх соціального навантаження. Запропонована нами ідея та організаційна структура управління центром регіонального маркетингу допоможе комплексно вирішувати стратегічні задачі на засаді організації моніторингу розроблених показників розвитку регіону.