WEB-ресурс научно-практических конференций

ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Н. І. Пилипів, канд. екон. наук

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

Підготовка і прийняття управлінського рішення являє собою одну із головних задач процесу управління підприємством, так як через управлінські рішення реалізується процес управління затратами, доходами та результатами.

Процес прийняття управлінських рішень повинен бути орієнтований на пошук оптимальних результатів. Оптимальність прийнятих управлінських рішень визначається шляхом підготовки таких рішень, при яких величина загальної ефективності буде максимальною, якщо це стосується доходу чи прибутку, або мінімальною, якщо це стосується затрат або собівартості. Звідси можна стверджувати, що прийняті управлінські рішення, повинні забезпечувати максимум прибутку або мінімум затрат.

Різним рівням управління на підприємстві властиві різні функції. Вищий рівень (керівництво підприємства) визначає завдання управління, облікову політику, забезпечення ресурсами, розробляє довгострокові плани і стратегію їх виконання. В його компетенцію входить аналіз ринку конкуренції, пошук альтернативних стратегій розвитку у випадку виявлення негативних тенденцій у сфері його інтересів.

На середньому рівні (спеціалісти відділів, служб) основна увага зосереджена на складанні короткострокових планів (бюджетів), контролі за їх виконанням щодо використанням різних ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових).

На оперативному рівні (керівники цехів, дільниць, змін тощо) відбувається реалізація планів (бюджетів) і складаються звіти про їх виконання.

На всіх рівнях управління приймаються рішення, які відповідають наявній інформації і виробничій необхідності рис. 1.

Рис. 1. Управлінські рівні прийняття рішень

Структура системи аналітичного забезпечення виробничо-комерційної діяльності у вигляді блоку-матриці наведена в таблиці 1. Блоки відповідають об’єктам управління і процесам виробничо-комерційної діяльності. Виробничо-комерційна діяльність являє собою накладання процесів на ресурси. На вході мають місце ресурси, які проходячи через процеси, виходять у вигляді результатів (готової продукції, робіт чи послуг, собівартості, прибутку), закінчують попередній і починають наступний цикл процесів.

Під об’єктами управління розуміють ресурси (засоби праці, предмети праці, заробітну плату, фінансові ресурси) і результати (продукт праці, затрати, прибуток). Це найшло відображення фундаментальному розрізі блок матриці (табл. 1).

Таблиця 1. Блок-матриця системи аналітичного забезпечення виробничо-комерційної діяльності

У вертикальному розрізі моделі системи аналітичного забезпечення виділяються процеси виробничо-комерційної діяльності, які відповідають трьом стадіям кругообігу господарських засобів: постачання, виробництв і реалізація.

Відображення процесу управління у вигляді блоків, де об’єктами управління являються ресурси і результати, дає можливість на визначеній стадії кругообігу більш детально прослідкувати всю облікову систему, яка виникає у кожному блоці (А1, Б1 і т.д.).

Організація діяльності з метою оптимізації здійснюваних процесів, а також мобілізація внутрішнього потенціалу підприємства полягає у прийнятті управлінських рішень, зокрема у процесі постачання (вибір вихідних варіантів постачання), виробництва (виробництво рентабельної продукції) і реалізації (вибір вихідних контрактів реалізації) продукції, робіт чи послуг. Очевидно, що облік, який обслуговує управлінський процес охоплює і всі перелічені господарські процеси.

Ми згодні з думкою Н.М. Лисенко, що облікова інформація являє собою продукт інформаційної системи та системи управління, які постійно пристосовуються до потреб економіки (суспільства) [1, с.63]. Така інформація дає можливість користувачам приймати обґрунтовані рішення при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів.

Бухгалтерський облік служить зв’язуючою ланкою між господарською діяльністю і людьми, які приймають рішення, що проявляється в наступному

1. виміряє господарську діяльність шляхом регістрації даних про неї для дальшого використання;

2. обробляє дані зберігаючи їх до потрібного моменту, а потім переробляє таким чином, щоб вони стали корисною інформацією;

Передає через звітність інформацію тим, хто використовує її для прийняття рішень. Можна сказати, що дані про господарську діяльність являються входом в систему бухгалтерського обліку, а корисна інформація для осіб, які приймають рішення – виходом з неї [ 2, с.13 ] .

Таким чином, система бухгалтерського обліку зв’язує своїми інформаційними потоками практично всіх учасників ринку.

Враховуючи багатогранність інтересів користувачів бухгалтерської інформації наведено основні вимоги, які проявляються до неї у працях вчених:

- своєчасність, достовірність, достатність, надійність, комплектність системи інформації, адресність, правова коректність інформації багаторазовість використання, висока швидкість збору, обробки та передачі, можливість кодування, актуальність інформації [3, с. 46];

- зрозумілість, доречність (суттєвість), своєчасність, можливість використання для прогнозування, достовірність (правдивість подання, превалювання сутності над формою, нейтральність, обачність, повнота), зі ставність [4, с. 50 – 55];

- інформація, яка надається у фінансових звітах повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті такої інформації; повинна бути доречною; повинна бути достовірною; повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звітності підприємства за різні періоди, а також фінансові звіти різних підприємств [5, с. 19];

- достовірність і повнота; цінність і актуальність; якість і зрозумілість [6, с. 12].

Оскільки головною метою бухгалтерського обліку є надання інформації внутрішнім і зовнішнім користувачам, то, нашу думку, важливим є не тільки одержання достовірної, якісної інформації, але її розуміння, опрацювання та прийняття на її основі зважених і обґрунтованих управлінських рішень. В процесі прийняття рішення облік зменшує ризик, який пов’язаний із вибором правильного рішення.

Література:

1. Лисенко Н.М. Облікова інформація в системі управління підприємства (на прикладі житлово-комунального господарства) // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – №9 (52). – С. 62 – 68.

2. Нидлз Б. и др. Принципы бухгалтерского учета / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д.Колдуэлл: Пер. с англ. / Под.ред. Я.В.Соколова. – 2-е изд., стереотип. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 496 с.: ил . – ( с ерия по бухгалтерскому учету и аудиту).

3. Фатхутр и нов Р.А. Произвотственный менеджмент: Учебник, 2-е изд. – М.: ЗАО «Бизнес-школа» Интел-Синтез», 2000. – 464 с.

4. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / Пер. з англ. За ред.. С.Ф.Голова. – К.: ФПФАУ, 2000. – 1272 с.

5. ПБО – 1 «Загальльні вимоги до фінансової звітності» // Бухгалтерія. – 2005. – №29 (652) 18 липня. – С. 18–20.

6. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под .р ед. проф. Г.А. Титоренко. – М.: Компьютер: ЮНИТИ, 1998. – 400 с.