Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

Вторая научно-практическая конференция "Спецпроект: анализ научных исследований" (7-11 декабря 2005 г.)

Формування поняття про епічний твір у підготовці старшокласників до міжкультурної комунікації

І. О. Зінкевич

Запорізький національний університет

Вивчення зарубіжної літератури у сучасному світі постійно знаходиться у центрі уваги національних освітніх програм. Їхній статус у значній мірі визначає активізацію політичного, суспільного, культурного життя, а також характеризується формуванням “літературознавчому смаку епохи” у методологічному аспекті.

Домінуюча роль у цьому процесі належить зарубіжній літературі, яка все дедалі більше визначається як засіб міжкультурного спілкування.

Зарубіжна література з феноменом історичного розвитку, викладання якої проходить при певних умовах і підкоряється певним методологічним закономірностям.

Невід’ємною частиною вивчення зарубіжної літератури у середній школі є епічний твір.

Вивчення епічного твору у курсі зарубіжної літератури, як засобу у підготовці старшокласників до міжкультурної комунікації збагачує їх світ не лише певними естетичними переживаннями і філологічними знаннями, а й можливістю розуміти, відчувати навколишній світ, дарує кожному школяреві знайомство з іншим поглядом на дійсність, залучає його до багатств світової духовної культури, дає унікальну можливість вчитися жити у конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його різноманітність та неоднозначність.

Основу концепції засвоєння поняття „епічний твір” з курсу зарубіжної літератури було закладено у 70-х - 80-х роках на підґрунтті праць відомих українських і зарубіжних методистів та педагогів: З.Я.Молдавської, В.Г.Маранцмана, Т.С. Зепалової, Ю.І.Султанова, С.Ф. Фролова, Н.Й. Волошиної.

Історія викладання курсу зарубіжної літератури як шкільного предмету свідчить, що розкриття сутності теоретично – літературних понять у тісному зв‘язку з аналізом художніх творів і фактів літературного процесу, на їх матеріалі – єдино правильний шлях вивчення поняття „взагалі”. Саме користуючись таким методом учні мають змогу практично користуватися набутими знаннями й навичками, а також уникнути формалізму й схоластики.

Ці знання служать домінантою для правильного розуміння специфіки художньої літератури, без засвоєння яких учні не можуть отримати повноцінну літературну освіту, а також успішно сформулювати читацький талант.

Категорія епічності має бінарну опозицію стосовно визначення самого поняття.

Аксіоматичний критерій даної категорії спочатку був визначений як віршований. Але з розвитком суспільства й літературної освіти він починає з‘являтися уже і в казках, оповідання, притчах, повчаннях та досягає свого апогею у широкомасштабних епопеях. Нині поняття епічності твору пов‘язують здебільшого з прозою. Саме у творах такого формату учні мають змогу з‘ясувати ієрархічну взаємозалежність і підпорядкованість подій представлених автором.

Добір і застосування методів і прийомів у процесі формування поняття „епічний твір” школярами має бути таким, який у кожній конкретній ситуації забезпечував би повноцінне сприйняття почуттями й мисленням усієї глибини художніх образів, характерів і явищ, картин і подій, ідей та ідеалів.

Для повноцінності розкриття сутності поняття „епічний твір” у середній школі учням середніх класів може бракувати їх знань про літературні факти. Це свідчить про те, що школярі цього віку ще не в змозі осягнути широту поняття „епічний твір”. Тому формування поняття про епічність у них проходить поступово.

Спочатку формується поняття самого епосу. З плином часу, з подальшим вивчанням курсу зарубіжної літератури поняття про епічний твір формується уже у визначеній об‘ємності, що відповідає належному рівні певних знань з літератури.

У сучасній методиці користуються положенням про триетапний шлях засвоєння будь якого літературного поняття. Згідно класифікації Н.Й. Волошиної, виділяють наступні етапи:

- нагромадження відповідних спостережень над певними літературними явищами й фактами під час вивчення художніх творів і оглядів розвитку словесного мистецтва;

- пояснення поняття, формулювання визначення ;

- збагачення засвоєного поняття новими ознаками й вироблення в учнів умінь користуватися цими знаннями практично.

Процес підготовки до оперування поняття „епічний твір” у всій своїй суті проявляється уже на першому етапі у курсі вивчення предмету „зарубіжна література”. До усвідомлення поняття „епічний твір” учнів починають готувати ще в початкових класах при вивченні героїчного епосу часів Гомера, так званого віршованого епосу. Вчителі обмежуються вживанням лише термінів „вірш” та „епос” як характеристики певного літературного роду при відмежуванні його від „пісні” (оди) та дії (драми).

Другий етап цілком справедливо базується на першому. Учитель розкриває доступні школяреві ознаки виучуваного поняття. Важливу роль на другому етапі відіграє колективна бесіда, в якій учні вже в змозі формулювати поняття самостійно і зіставляти його з тим, що наведено в підручнику. На цьому етапі вони розглядають епічний твір уже як оповідання, розповідь, спираючись на попередній свій досвід, що супроводжується вмінням аналізувати твір в єдності художнього змісту й художньої форми.

Уточнення й збагачення поняття „епічний твір” новими ознаками проходить на третьому етапі. Суміжні знання школярів з теорії літератури дають їм змогу ширше оперувати цим поняттям. У старших класах учні вже спроможні розмежовувати часопросторові виміри, переміщувати події у часовому ракурсі. Для них “…„план зображення” поступається місцем „плану вираження” ; родовизначальну роль відіграє поділ художнього світу на „зовнішній” і „внутрішній”, що особливо присутнє творам епічного характеру” [1].

Таким чином, учні „викарбовують” з цього поняття якісь нові грані, які використовують у процесі роботи над художніми творами, постійно збагачують його новими ознаками, які вони отримують уже з практичного досвіду. “Процес застосування знань є складною розумовою діяльністю, яка полягає у взаємодії теоретичних знань та практичних операцій” [2]. Чим змістовніші й численніші форми застосування поняття, тим міцнішим й змістовнішим стає їх засвоєння, сформованішими й гнучкішими стають їх вміння й навички.

Отже, можна визначити орієнтовні напрямки подальшого науково-практичного пошуку із зазначеної проблеми: процес формування поняття „епічний твір” школярами визначається цільовим оперуванням поняття з метою поглиблення сприймання художніх творів даної системи з урахуванням родової специфіки та з метою підготовки старшокласників до міжкультурної комунікації.

Інтегруючий шлях формування поняття про епічний твір доводить ефективність системи поступового знайомлення учнів з його суттю для правильного й поглибленого сприйняття художнього твору та для якісного процесу міжкультурної комунікації.

Література:

1. Ткаченко А.О. Мистецтво слова. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. – С.80.

2. Наукові основи методики літератури : Навчально– методичний посібник /За ред. Н . Волошиної. –К.: Ленвіт, 2002. – С.118.