К.е.н. Антонюк П.О.*, к.е.н. Антонюк О.П. *

*Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, **Одеська національна академія харчових технологій

Чинники цінової динаміки

в цукробуряковому підкомплексі України

 

Динаміка споживчих цін на ринку продовольства в Україні за період 2002-2008 рр. свідчить про систематичне і значне їх зростання. Так, в 2008 р. у порівнянні з 2002 р. зростання цін склало (%): продукти харчування – 221,5; хліб і хлібопродукти – 218,4; м'ясо та м’ясопродукти – 234,2; олія та жири – 228,9; кондитерські вироби з цукру – 180,3; цукор – 147,1 [1]. Як видно, на протязі семи років ціна на цукор не зазнала таких значних коливань, як по іншим продуктам харчування. Проте згодом впродовж лише одного, 2009 року ціни на цукор зросли майже в 1,4 рази у порівнянні з попереднім роком.

Розібратися в ціновій ситуації на ринку цукру неможливо без аналізу стану в цукробуряковому виробництві. Колись потужна галузь нині практично повністю приватизована і знаходиться в занедбаному стані. Перед створенням незалежної держави в 1990 р. на Україні функціонувало 192 цукрових заводи, що переробили за сезон 44,26 млн. тонн цукрових буряків і виробили 5388 тис. тонн цукру. Вихід цукру до ваги переробленої сировини становив 11,97 %. Україна посідала п’яте місце після США, Бразилії, Індії, Китаю серед країн світу за обсягом виробництва цукру. Частка України в світовому виробництві бурякового цукру досягла 13,3 %. Річний обсяг вивозу цукру за межі України становив 3663 тис. тонн, або майже 54 % загального виробництва.

Велику шкоду матеріально-технічній базі цукрової промисловості було нанесено в період непродуманої приватизації підприємств, коли їх значна частина була ліквідована. До 2008 р. кількість цукрових заводів скоротилась до 110, з яких у цей сезон працювало лише 70, а сорок підприємств так і не приступило до роботи через брак обігових коштів. За період з 1990 р. по 2009 р. посівні площі цукрових буряків скоротилися з 1607 тис. га до 322 тис. га. Відповідно зменшилось і виробництво цукру – з 5388 тис. т до 1270 тис. т (табл..1)

Таблиця 1

Основні показники цукробурякового під комплексу в Україні (х)

Показник

1990

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

1.   Валовий збір, тис. т

 

44264

 

13392

 

16600

 

15468

 

22421

 

16978

 

13438

 

10067

2.   Посівна площа , тис. га

 

1607

 

773

 

732

 

652

 

875

 

610

 

380

 

322

3.      Урожайність, ц/га

 

276

 

201

 

238

 

248

 

285

 

294

 

328

 

315

4. Середні ціни реалізації цукрових буряків , грн./т

 

 

 

х

 

 

 

140,3

 

 

 

135,7

 

 

 

177,0

 

 

 

186,0

 

 

 

157,6

 

 

 

218,9

 

 

 

409,9

5. рентабельність цукрових буряків, %

 

 

29,5

 

 

6,2

 

 

-0,8

 

 

4,8

 

 

11,1

 

 

-11,1

 

 

7,1

 

 

23,4

6.    Вироблено цукру, тис. т

 

6791

 

2486

 

2147

 

2139

 

2592

 

1867

 

1575

 

1270

- в т.ч. з цукрового буряку

 

5388

 

1456

 

1788

 

1900

 

2547

 

1867

 

1575

 

1270

(*) Складено за даними Держкомстату України

 

Основними причинами скорочення виробництва цукру з цукрових буряків була втрата ринків збуту через високу собівартість бурякової сировини і відповідно готової продукції, неможливість конкурувати на міжнародному ринку із значно нижчим за ціною тростинним цукром. В рамках країн СНД до цих причин добавилися і політичні фактори. Експорт цукру поступово скорочувався. В 1995 р. було експортовано вже тільки 1699,8 тис. т. В останні роки експорт цукру чисто символічний: 2007/08 МР 30 тис. т, 2008/09 МР – 35 тис. т [2].

Перевищення виробництва цукру над внутрішнім споживанням явилось одним з факторів встановлення низьких, економічно необґрунтованих цін. Негативний вплив на ціноутворення в галузі мали невигідні для сільгоспвиробників розрахунки заводів за цукровий буряк. За умов поставки буряків по давальницькій схемі аграрії отримували цукор і самі ж його реалізували. При низьких внутрішніх цінах на цукор така схема не забезпечувала для сільгоспвиробників достатній рівень доходів, в результаті чого скорочувались посівні площі, валовий збір сировини і, відповідно, виробництво цукру.

Слід зазначити, що в цей важкий для галузі період з боку держави не було вжито системних заходів для попередження її занепаду. Більш того, ситуація в цукробуряковому підкомплексі спровокувала невиважена непослідовна цінова політика держави в цій галузі [3]. Досить розглянути дані по державному регулюванню ціноутворення на цукрові буряки і цукор (табл..2)

Таблиця 2

Мінімальні ціни, затверджені урядом України на продукцію цукробурякового під комплексу на період 2000/01-2008/09 МР, грн./т

 

2000/01

2001/02

2002/03

2003/04

2004/05

2005/06

2006/07

2007/08

2008/09

2008/09 в % до 2000/01

Цукор

2000

2370

2370

2300

2370

2370

2850

2500

2500

125

Цукровий буряк

 

 

139

 

 

165

 

 

165

 

 

165

 

 

165

 

 

170

 

 

195

 

 

170

 

 

170

 

 

122,3

 

З урахуванням сукупного індексу інфляції за період 2000/01-2007/08 МР – 1,78 ціни на продукцію цукробурякового підкомплексу не зросли, а фактично знизились. Введений, відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», механізм мінімальних закупівельних цін на цукровий буряк і цукор ніколи не відповідав ринковій ситуації. Так, в 2004-2007 рр. в період перевиробництва цукру, товар реалізовувався по цінам, що були значно нижче встановлених мінімальних. Так, внутрішні оптові ціни на цукор в 2007 р. становили (тис. грн. за 1 т): січень – 2,48; березень – 2,26; травень – 2,18; липень – 2,45; вересень – 2,2.

Цінова ситуація на ринку стала суттєво змінюватися в 2008-2009 рр. коли виробництво цукру зменшилось до рівня, що не забезпечував внутрішні потреби. Дефіцит цукру визвав зростання як цін на цей продукт, так і на цукросировину. Проти рівня 2007 р. середні ціни реалізації цукрових буряків зросли в 2008 р. на 138,9 %, а в 2009 р. – в 2,6 рази. Рентабельність виробництва цукросировини, що досягла 23,4 % в 2009 р. знову робить вирощування цукрових буряків привабливим для аграріїв. В 2010 р. валовий збір цукрових буряків проти попереднього року має зрости в 1,6 рази і досягти 16 млн. т, що забезпечить виробництво 1,8-1,9 млн. т цукру. З врахуванням переробки тростинного цукру-сирцю в розмірі 260 тис. т цінова ситуація на ринку цукру стане більш прогнозованою. Ціни в таких умовах мають знизитись. Крім того надлишок цукру дає підстави говорити про можливість його експорту в Росію, Казахстан та Киргиз стан.

Безумовно, при суттєвій різниці в собівартості цукру бурякового і тростинного їх конкуренція на внутрішньому ринку піде на користь споживачу. Але щоб вона не пішла на шкоду вітчизняному цукровиробництву, що здається виходить з кризи, необхідно щоб держава в цій ситуації взяла на себе функції справжнього регулятора галузі.

Висновки. Так як ринок цукру в Україні не є інтегрованим в світові структури, цінова ситуація визначається виключно внутрішніми умовами. При профіциті цукру встановлюються відносно низькі ціни як на готовий продукт так і на цукровий буряк. Низька рентабельність і збитковість підкомплексу веде до скорочення виробництва і формування дефіциту цукру, що супроводжується стрімким зростанням як оптових так, особливо, роздрібних цін. Зростають також і закупівельні ціни на цукровий буряк, що робить його виробництво привабливим для сільгоспвиробників. Посівна компанія 2010 р. дає підстави говорити про надію на відродження цукробурякового підкомплексу України. Збільшення виробництва цукру з вітчизняної сировини, переробка імпортного цукру-сирцю в змозі забезпечити внутрішній ринок при помірних цінах, а також експортні поставки. Відновлення експортних ринків в країнах СНД зніме загрозу тростинного цукру для виробників бурякового цукру. Підкомплекс може вийти з кризи при реальній підтримці з боку держави.

Список використаних джерел:

1.          http:|// www. Ukrstat.gov.ua

2.          Дикаленко М., Московчук Э. Складские запасы / М. Дикаленко., Э. Московчук // Бизнес. – 2009. - № 49. – С. 66-67.

3.          Стасіневич С. Хто пропонуватиме українським споживачам цукор у 2008 році / С. Стасіневич // Пропозиція. – 2008. - № 4. – С. 40-42.