Бесєдін Є.І.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

основні теоретико-методологічні підходи дослідження біржового механізму

Сучасна теорія економічних механізмів перебуває наразі на підйомі. Після визнання Нобелевським комітетом наукових розробок Л. Гурвіча [1], Е. Маскіна, Р. Маєрсона [2] вона набула нового наукового поштовху, що дало змогу розглядати економічні й фінансові механізми під новим кутом зору.

Економічні й фінансові механізми не обули обабіч наукової думки але їх традиційно тлумачили як сукупність важелів та стимулів, що певним чином впливають на будь-яке явище, або процес.

У надрах економічних, фінансових та біржових механізмів відбувається трансформація шляхом задіяння певних процедур, правил, положень, що підводить до логічного висновку про доцільність використання прийомів інституційного аналізу, що дасть змогу довести інституційну природу біржового механізму.

Саме цю тезу ми виносимо на обговорення науковою спільнотою: біржовий механізм як відокремлений випадок фінансового механізму є інститутом ринку фінансових послуг.

Доведення цієї тези дасть змогу поєднати теорії Гурвіча, Маскіна, Маєрсона з розробками Буркова, Кондратьєва [3], Владимирової [4] та Кульмана [5], й на підставі цього поєднання розробити власне визначення біржового механізму.

Застосування інституційного підходу дасть змогу аналізувати трансакційні витрати які несуть агенти у зв’язку з користуванням біржовим механізмом.

Тільки інституційний підхід щодо біржового механізму дасть змогу описувати його з формального та неформального боків, а дослідження формального боку поширити визначенням приватних та суспільних правовідносин.

В межі інституціональної методології можна використовувати історичний й правовий підходи та досліджувати типи інституціональних угод стосовно практики укладення угод на біржах.

Збагачення методологічного інструментарію дослідження біржового механізму дасть змогу розглядати його у контексті імпорту та трансплантації інститутів.

Суспільне значення дослідження біржового механізму надзвичайно велике. У [6] значна увага приділена дослідженню ринку капіталів та біржової торгівлі, досягнути поставлених орієнтирів не можливо без розвитку біржового механізму.

Інституційна методологія має ще одну перевагу – вона солідаристична – тобто не є ворожою до інших точок зору та поглядів тому саме в її межах можливо виконати синтез сучасної теорії економічних механізмів за Гурвичем та його послідовниками зі сталою теорією механізмів, яка тривалий час розроблялася у вітчизняній науці. На підґрунті проведеного синтезу дати визначення біржового механізму.

Ми вважаємо достатньо доведеною тезу про необхідність застосування інституційної методології у дослідженні біржового механізму та тлумачення його саме в інституціональних категоріях.

Парадоксальність теорії Гурвіча полягає у визначенні ситуацій, які підсилюють або блокують ефективній роботі ринку. Зазначимо, що у такій постановці ринок не є оптимальною моделлю людської поведінки.

Основні наукові здобутки було отримано за умови припущення про надзвичайно велику кількість продавців та покупців на ринку, що кожен з них не може впливати на ринкову ситуацію поодинці. Ринковий механізм, як його описано Гурвічем та його послідовниками, створено з гомогенної маси покупців та продавців, лише спільні інтереси та мотиви викреслюють напрями дії та вектори застосування сили, економічного механізму.

У поглядах Гурвича, Маскіна та Маєрсона економічний механізм – це колективне рішення, що приймається певним чином. У цьому вимірі економічні механізми розглядаються як система взаємодій, такі взаємини розбиваються на три етапи.

Внесок Маскіна та Маєрсона полягає у подальшому розвитку теорії імплементації яка визначає ймовірність отримати ефект як результат роботи економічних механізмів.

Для формулювання визначення біржового механізму теорія імплементації підходить лише частково. Український ринок фондовий ринок не можна, навіть у припущенні, вважати тією гомогенною масою на підґрунті якої будуються основні теоретичні положення теорії Гурвича, Маскіна та Маєрсона.

Наукова думка СНГ досліджує внутрішню сутність економічних механізмів. Найбільш вдалим тлумаченням за авторським поглядом є розгляд механізмів як процесу трансформації.

Синтезоване визначення біржового механізму буде ґрунтуватися на внутрішній сутності механізму основною рушійною силою якого є мотиви і інтереси.

У подальших наукових розвідках буде дано визначення біржового механізму у межах інституційної теорії.

Література

1.Корнелюк Р. Мічені Нобелем: конструктор механізмів Леонід Гурвіч / Р. Корнелюк // Економічна правда [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.epravda.com.ua/publications/2010/05/7/234331/. – Загол. з екрану.

2. Корнелюк Р. Мічені Нобелем: економічні гравці Маскін та Маєрсон / Р. Корнелюк // Економічна правда [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.epravda.com.ua/publications/2010/05/21/236121/ Загол. з екрану.

3. Бурков В.Н., Кондратьев В.В. Механизмы функционирования организационных систем / В.Н. Бурков, В.В. Кондратьев // М.: Наука, 1981. 384 с.

4. Владимирова Т.А. Финансово-экономический механизм интеграционного взаимодействия в сложной экономической системе: рычаги и методы. / Т.А.Владимирова // Новосибирск: СИФБД, 2002. 127 с.

5. Экономические механизмы / А.Кульман // Пер. с фр.; под общ. ред. Н.И. Хрусталевой. М.: Прогресс; Универс, 1993. 92 с.

6. Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015. Національна доповідь /

за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. – К.: НВЦ НБУВ, 2010. – 232 с.