WEB-ресурс научно-практических конференций

Козак О.М.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

ДО ПИТАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Стандартизація вищої освіти впливає на зближення систем освіти різних країн. Багатовекторність даного феномену зумовлює його розгляд вченими різних галузей наук – педагогіки, методики окремих дисциплін, філософії, соціології, економіки та інших.

З економічної точки зору проблему стандартизації та якості в освіті розглядають у своїх працях Н. Верхоглядова , Л. Антошкіна , Д. Бондаренко, А. Лялюк , В. Супрун, П. Коваль, А. Лігоцький та інші.

Найповніше визначення поняття «освітній стандарт» сформулював В.І. Байденко . На його думку освітній стандарт – це «образ» освіти в її суттєвих параметрах, який відображає мету і цінності освіти, її зміст і результат, основні характеристики освітніх програм, нормативну структуру освітнього процесу, його об’ємну і часову структуру з орієнтацією на його поетапне і підсумкове діагностування ступенів досягнення мети, рівень освіти і освіченості в масштабах країни та її адміністративних територій на порівнюваність і співставність в міжнародному плані [3, С.145].

Відповідно до статті 1 Закону України «Про вищу освіту» стандарт вищої освіти – це сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання [1].

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1998 р. № 1247 затверджені вимоги до державних стандартів вищої освіти. В даному документі наголошується, що державні стандарти вищої освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої і фахової підготовки. Відповідність освітніх послуг державним стандартам вищої освіти визначає якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів. Державні стандарти вищої освіти застосовуються з метою забезпечення якості вищої освіти і потреб народного господарства у фахівцях. Дані стандарти є обов’язковими для виконання усіма суб’єктами в системі вищої освіти [2].

Основними функціями державних стандартів освіти є забезпечення досягнення і підтримання вищим закладом освіти високого рівня вищої освіти через реалізацію нормативної частини змісту освіти та самооцінки чи державної оцінки результатів роботи.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про вищу освіту» систему стандартів вищої освіти складають наступні елементи (рис 1.):

Рис.1. Складові системи стандартів вищої освіти України [1].

Відповідно до законодавства, в Україні вища освіта є 4-рівневою з присвоєнням випускникам навчальних закладів кваліфікації молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

На сьогоднішній день європейським стандартом вищої освіти є структура “бакалавр-магістр”, диплом бакалавра свідчить про повну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, стає спершу магістром, а потім може отримати науковий ступінь доктора. Наш диплом не визнається у Європі, наші фахівці без додаткового перенавчання не можуть влаштуватися на роботу за фахом оскільки український диплом бакалавра вказує на не повну, а на базову вищу освіту.

19-20 травня 2005 року на Конференції Міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти, у м. Берген (Норвегія), Україна приєдналася до Болонського процесу щодо створення Європейського простору вищої освіти.

Болонський процес включає в себе такі елементи [4, С. 68-69]:

· чітка уніфікація студентських документів, що підтверджують рівень і якість засвоєних знань, для зіставлення вищої освіти в різних країнах. Такі заходи повинні забезпечити зайнятість європейських громадян з вищою освітою та міжнародну конкурентоспроможність європейської вищої освіти;

· дворівнева система вищої освіти. Для забезпечення стандартизації ступенів і спеціалізацій планується перейти на дворівневу систему освітньо-кваліфікаційних рівнів;

· посилення мобільності студентів, викладачів, адміністрації вузів. Для усвідомлення і затвердження конкурентоспроможності своїх знань і умінь кожен студент повинен мати можливість хоча б короткий час навчатися і стажуватися за кордоном;

· приведення вищої освіти в різних країнах до єдиних стандартів. Це стосується розробки східних навчальних планів, тренінгів, досліджень;

· партнерство студентських організацій та офіційних освітніх інститутів.

· працевлаштування випускників. Одним з важливих положень болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: Знання випускників повинні бути застосовані і використані на користь як народу своєї країни, так і інших країн Європи.

Приєднання України до Болонського процесу дає нам нові можливості, пов'язані з перспективою входження до загальноєвропейського освітнього простору, а саме [5]:

1) визнання українських дипломів на міжнародному рівні;

2) більша мобільність в європросторі для студентів та викладачів;

3) спільні освітні і пошукові проекти з європейськими університетами;

4) конкурентоспроможність на європейському і світовому ринку праці.

Отже, проведення реформування освіти дозволить створити єдиний ринок праці вищої кваліфікації, забезпечить мобільність викладачів і студентів за рахунок стандартизації ступенів вищої освіти та, відповідно, дипломів. У той же час зросте рівень конкуренції на ринку освітніх послуг, це змусить університети поліпшувати свій імідж шляхом підвищення якості освіти і бути спроможними забезпечити рівень знань, що гарантує студенту в майбутньому працевлаштування на європейському ринку праці.

Використані літературні джерела

1. Закон України «Про вищу освіту» // Відомості Верховної Ради. – 2002. - № 20.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про розроблення державних стандартів вищої освіти» // Офіційний вісник України. – 1998. - № 3.

3. Байденко В.И. Образовательный стандарт: теоретические и концептуальные основы (Опыт системного исследования). – Дисс . д-ра пед . наук. – М., 1999. – 298 с.

4. Вікторов В. Нові моделі управління освітою// Вища освіта України. – 2005. - №2. - С. 66-71.

5. http://www.europeans.org.ua/