WEB-ресурс научно-практических конференций

Михайлик А.С.

Міжнародний університет фінансів, м.Київ , Україна

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ РИЗИКАМИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальність теми. Успішне функціонування українських підприємств в сучасних умовах економічної трансформації вимагає ефективного використання всіх наявних ресурсів, і тісно пов'язано з різними видами економічного ризику, властивими підприємницькій діяльності в умовах нестабільної ринкової кон’юнктури. Питання щодо управління підприємством в умовах мінливого зовнішнього середовища і економічної невизначеності трансформуються в систему управління економічними ризиками. Впровадження такої системи на рівні підприємства здатне стати вагомим чинником розвитку і стабільності сучасних вітчизняних компаній в довгостроковій перспективі та підвищення їх конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

Загальновизнано, що недостатність уваги до науково-методологічних і практичних аспектів створення ефективної системи управління ризиком характеризує як середній і малий бізнес, відсутністю сталої культури стратегічного управління, так і деякі крупні підприємства з розгалуженою складною структурою. Недостатнє впровадження систем управління ризиком обумовлюється особливостями створення окремих галузей, сформованих в результаті приватизації державних підприємств, вузькоспеціалізованих, орієнтованих на гарантований збут і включених у виробничий ланцюжок. В даний час перед такими підприємствами стоять завдання модернізації не лише виробничої і технологічної бази, але і системи управління.

Визначальним чинником привабливості компаній при здійсненні запозичень на фінансовому ринку, залученні банківських кредитів і іноземних інвестицій є існування системи економічних і законодавчих інститутів, сприяючих зниженню рівня економічних ризиків. Все більше стає видів ризику, ускладнюються взаємозв'язки між ними, у тому числі між ризиками фінансового і реального секторів. Тому з кожним роком зростає актуальність проблеми управління різного роду ризиками.

Постановка проблеми і її зв’язок з науковими й практичними завданнями. Опрацюванню питань управління ризиками підприємств останніми роками приділяється все більша увага. В українській економічній літературі питання вдосконалення системи управління ризиками і використання її в системі управління в тій або іншій мірі зачіпаються в цілому ряді робіт В.В. Вітлінського, Г.І. Великоіваненко, П.І. Верченко, Я.С. Наконечного, А.В. Матвійчука, А.В. Сігала, І.О. Бланка, В. Н. Кочеткова, І. В. Івченко, Старостіна А. О.

Всупереч великій увазі дослідників до проблем стійкості економічного зростання в Україні, практичним аспектам управління ризиком в умовах ефективного зростання на мікрорівні надається недостатнє значення. Отже, існує необхідність в проведенні спеціалізованих досліджень теоретичних, інформаційних і методичних аспектів даного питання.

Викладення основного матеріалу. У загальному випадку під ризиком розуміють можливість настання деякої несприятливої події, що спричиняє за собою різного роду втрати (наприклад, втрата майна, здобуття доходів нижче очікуваного рівня і т. д.). У підприємницькій діяльності під "ризиком" прийнято розуміти вірогідність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появи додаткових витрат в результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності.

Управління ризиками - це процеси, пов'язані з ідентифікацією, аналізом ризику і ухваленням рішень, які включають максимізацію позитивних і мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій. Процес управління ризиками підприємства зазвичай передбачає виконання наступних загальних процедур: планування управління ризиками - вибір підходів і планування діяльності по управлінню ризиками підприємства; ідентифікація ризиків - визначення ризиків, здатних вплинути на фінансово-господарську діяльність підприємства, і документування їх характеристик; якісна оцінка ризиків - якісний аналіз ризиків і умов їх виникнення з метою визначення їх впливу на успішну діяльність підприємства; кількісна оцінка - кількісний аналіз вірогідності виникнення і впливу наслідків ризику на фінансово-господарську діяльність підприємства; планування реагування на ризики - визначення процедур і методів по зменшенню негативних наслідків ризикових подій і використанню можливих переваг; моніторинг і контроль ризиків - моніторинг ризиків, визначення ризиків, що залишаються, виконання плану управління ризиками на підприємстві та оцінка ефективності дій з мінімізації або нейтралізації ризиків. Постійний режим контрольних заходів дозволяє завчасно виявити потенційні ризики, оцінити рівень їх можливого негативного впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства, своєчасно виробити заходи по запобіганню реалізації несприятливих подій або забезпечити проведення дієвих заходів по зниженню негативного впливу ризиків, що вже реалізувалися. Всі ці процедури взаємозалежні та взаємодіють одна з одною, а також з іншими процедурами.

При виборі конкретного методу управління ризиками необхідно виходити з наступних загальних принципів: не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал; не можна ризикувати більшим заради меншого; слід передбачати наслідки ризику. Система управління ризиками передбачає всебічний аналіз сукупності наявних ризиків, їх ідентифікацію, оцінку і вироблення механізмів контролю. Вимогу системного підходу передбачає максимальне охоплення всіх видів ризику. Проблема управління ризиками не може бути ефективно вирішена набором окремих заходів. Поставлене завдання вирішується виключно впровадженням комплексної стратегії управління ризиками, що охоплює всі аспекти діяльності компанії. У основі стратегії повинен лежати принцип, згідно з яким жодне бізнес-рішення не може бути прийняте без усвідомлення міри ризику, адекватної до рішення, що приймається. Комплексне управління ризиками має бути невід'ємною частиною стратегічного і оперативного управління будь-якої компанії, що прагне стати лідером на ринку. Функції, що покладаються на систему управління ризиком, зумовлюють зміст самого процесу управління, що зводиться до наступних заходів: розробка ефективної політики в області управління ризиком; аналіз ситуації ризику, а саме виявлення чинників ризику і оцінка його можливого рівня, прогнозування поведінки суб'єктів господарювання в цій ситуації; розробка альтернативних шляхів рішення і вибір найбільш прийнятного з них; визначення доступних шляхів і засобів мінімізації ризику; підготовка та планування заходів щодо нейтралізації, компенсації очікуваних негативних наслідків ризику.

Висновки. Отже, в умовах економічної трансформації українські підприємства вимушені приймати рішення враховуючи нові, специфічні аспекти прояву невизначеності, істотним чинником ризику в сучасних умовах є тенденція до глобалізації економіки. Очевидно, що деяка частина проблем, пов'язаних з управлінням ризиком, в сучасних умовах може бути вирішена досить оперативно за допомогою підвищення стратегічної значущості ризику-менеджменту на рівні підприємств і систематизації розрізнених заходів управління. Створення методологічної бази ухвалення рішень в умовах економічного ризику, у тому числі з використанням зарубіжного досвіду, її практичне опрацювання і адаптація - питання перспективи, що забезпечує підтримку і розвиток позитивних тенденцій ефективного зростання сучасних українських підприємств і галузей.