Петренко І.П.

Київський національний економічний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ КРЕДИТНОГО РЕЙТИНГУВАННЯ БОРГОВИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

Сьогодні перед Україною стоїть складне завдання трансформації фондового ринку у інститут, заснований на принципах відкритості, прозорості та національної ефективності, функціонування якого відповідатиме високим стандартам розвитку країн ЄС зі сприятливими умовами для вітчизняних та іноземних інвесторів. Одним із вагових інструментів таких перетворень у секторі боргових цінних паперів має стати система кредитного рейтингування.

Темою даної роботи є дослідження перешкод, що постають на шляху розвитку системи кредитного рейтингування боргових цінних паперів. Розкриття даного питання вимагає виконання ряду завдань, зокрема ідентифікації проблем у сфері кредитно-рейтингових послуг, їх групування та формування основних напрямів їх подолання.

Актуальність даної теми визначається тим, що попри визнання факту необхідності забезпечення в Україні усіх необхідних умов для розгортання діяльності у сфері присвоєння кредитних рейтингів кредиторам та їх борговим інструментам, конкретних послідовних та виважених кроків у цьому напрямі було зроблено мало.

Оскільки система кредитного рейтингування в Україні зародилась відносно недавно, то й цілісних наукових досліджень, які б комплексно висвітлювали дане питання практично не було. З різною спрямованістю проблеми присвоєння кредитних рейтингів вивчали Л. Долінський, Н. Доценко-Білоус, С. Дубко, К. Шевченко, О. Самойлова та інші.

Дослідження та аналіз сучасного стану розвитку системи кредитного рейтингування боргових цінних паперів дозволило виділити ряд проблем та згрупувати їх за трьома напрямами.

1. Проблеми у сфері нормативно-правового забезпечення.

Законодавство, що регулює рейтингування в Україні, розпочало своє формування з розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання» №208-р від 1.04.2004 р. Після цього було прийнято ще кілька важливих нормативних актів та внесено зміни до діючих законів України. Однак при цьому законодавство, що нині регулює сферу кредитного рейтингування, має багато недоліків:

Ø неузгодженість норм різних правових документів, які забезпечують функціонування системи кредитного рейтингування в Україні (наприклад, відсутність вказівки на те, які саме боргові цінні папери, визначені Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» №3480-IV вiд 23.02.2006 р., підлягають обов‘язковому рейтингуванню);

Ø непослідовність нормотворчого процесу, що виявляється у :

· прийнятті правових ініціатив, що суперечать уже існуючому законодавству (наприклад, рішення ДКЦПФР №1057 від 16.10.2009 р. змінює «обов‘язок» емітентів облігацій щодо подання звітів про присвоєння кредитного рейтингу на «право», в той час як Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» №475/96-ВР від 30.10.1996 р. передбачає обов‘язкове рейтингування відкритих випусків облігацій);

· внесенні пропозицій зі зміни нормативно-правової бази у напрямі відміни чи виключення норм спеціального законодавства у сфері кредитного рейтингування (наприклад, проявом регресу є законопроект КМУ №5523 від 18.01.2010 р. та законопроект народного депутата України І. В. Лисова №5288 від 29.10.2009 р.)

Ø неузгодженість вітчизняного законодавства із положеннями Європейського законодавства щодо системи кредитного рейтингування (на відміну від України, ЄС спромігся створити цілісну та узгоджену нормативно-правову базу).

2. Проблеми діяльності рейтингових агентств:

Ø відсутність у національних рейтингових агентств реального досвіду із присвоєння кредитних рейтингів борговим інструментам. Так, протягом лютого-березня 2010 року компанія «Перша рейтингова система» провела дослідження українського ринку кредитно-рейтингових послуг. Його результати показали, що з 8 агенцій лише «Кредит-Рейтинг» та «Эксперт-Рейтинг» мають фактичний досвід роботи з присвоєння кредитних рейтингів відповідно до міжнародних вимог, а з кредитного рейтингування боргових цінних паперів – тільки «Кредит-Рейтинг».

Ø непослідовний процес формування складу уповноважених рейтингових агентств (після проведення першого етапу конкурсу на присвоєння статусу уповноважного рейтингового агентства у 2004 р., де такий статус здобуло агентство «Кредит-Рейтинг», усі подальші конкурси було відмінено, і лише у 2010 р. до складу уповноважених увійшли агентства «ІВІ-Рейтинг», «Рюрік» та «Эксперт-Рейтинг»);

Ø монополізація ринку кредитно-рейтингових послуг (внаслідок тривалої бездіяльності держави щодо визначення уповноважених рейтингових агентств саме таким протягом шести років лишалось агентство «Кредит-Рейтинг» - єдине, що присвоювало кредитні рейтинги борговим інструментам).

Ø відсутність відокремлення діяльності з присвоєння кредитних рейтингів від інших видів рейтингових послуг та адекватних вимог до фактичного досвіду роботи (ці фактори є однією з причин низької якості кредитно-рейтингових послуг в Україні).

3. Проблеми процесу присвоєння кредитних рейтингів борговим інструментам:

Ø обмеженість доступу до інформації про об‘єкт оцінки, її можливий недостовірний та/або неповний характер;

Ø низька кредитна культура та небажання власників рейтингів боргових інструментів оголошувати їх;

Ø можливість конфлікту інтересів сторін (агентства та позичальника) в процесі присвоєння кредитних рейтингів;

Ø присвоєння кредитних рейтингів українським компаніям-емітентам боргових цінних паперів лише за національної рейтинговою шкалою, що обмежує можливості позичальників та кредиторів скористатись перевагами рейтингування за межами країни;

Ø недоліки методики оцінки боргових цінних паперів (облігацій підприємств та облігацій місцевих позик) на основі присвоєння кредитного рейтингу (попри те, що кредитний рейтинг не є індикатором доцільності купувати чи продавати той чи інший борговий цінний папір, він повинен давати повну інформацію інвестору про інвестиційну кредитоспроможність такого інструменту).

Отже, функціонування в Україні ефективної системи присвоєння кредитних рейтингів позичальникам та борговим цінним паперам потребує подолання вище зазначених проблем за такими напрямами:

1. Створення в Україні систематизованого, взаємоузгодженого спеціалізованого законодавства у сфері кредитного рейтингування, що відповідатиме вимогам нормативно-правової бази країн ЄС.

2. Спрощення системи визначення уповноважених рейтингових агентств, забезпечення умов для розвитку конкурентного ринку кредитно-рейтингових послуг і гарантування високої якості, прозорості та відкритості діяльності рейтингових компаній.

3. Вдосконалення процедури та методики визначення кредитних рейтингів боргових цінних паперів з метою забезпечення їх достовірності та інформативності для держави, емітентів та інвесторів.