Пуголовко І.С.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ПРОБЛЕМИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УКРАЇНІ

Удосконалення процесу формування доходів місцевих бюджетів та пошук резервів їх збільшення є надзвичайно актуальним в умовах розширення повноважень, якими наділяються органи місцевого самоврядування. Протягом останніх років в Україні спостерігається негативна тенденція до зменшення частки власних доходів у структурі доходів місцевих бюджетів і, як результат, збільшення кількості дотаційних бюджетів.

Система місцевих бюджетів існує в усіх країнах світу. Її розвиток і функції зумовлені національними, політичними, економічними особливостями кожної держави. У країнах з розвиненою ринковою економікою їм належить значна роль в економічному й соціальному розвитку.

Для нашої країни, де місцеве самоврядування перебуває на етапі становлення, співвідношення джерел формування місцевих бюджетів викликане об'єктивною потребою ефективного впливу держави на розвиток місцевого самоврядування.

Сьогодні Україні необхідно вирішити питання щодо фінансової бази місцевого самоврядування. Ще за радянських часів особливо тяжке фінансове становище склалося в малих і середніх містах. За роки державної незалежності ситуація погіршилася: тут переважно панують безробіття й безвихідь; в українських селах узагалі 93,7 % бюджетів є дотаційними, 78,9 % з них глибоко дотаційні або зовсім бідні. Тому багато громадян (переважно високоосвічених, кваліфікованих, фізично і морально здорових, з активною життєвою позицією) назавжди покинули країну, а ще приблизно 4,5 млн. українців змушені працювати за кордоном і пересилати свої заробітки сім'ям на батьківщину[1, с.27].

Вчені і практики одностайні у тому, що розвиток бюджетної системи України останнім часом характеризується зміцненням тенденції до централізації. Це підтверджується статистичними показниками. Зокрема, динаміка показників розвитку бюджетної системи (за доходами) відображає посилення ролі державних фінансів у 2005–2008 рр. У цей період відбувалося зниження частки доходів місцевих бюджету до ВВП. У порівнянні з 2004 роком цей показник знизився із 10,9% до 7,8% . Натомість помітно підвищилася роль державного бюджету. Такі тенденції відображають посилення централізації в розвитку бюджетної системи [2, с.41].

Одним із перспективних напрямків розвитку бюджетної системи і міжбюджетних відносин є подальша їх децентралізація. Бюджетна децентралізація – це процес передавання повноважень (функцій і відповідальності) від центрального органу виконавчої влади до органів місцевого самоврядування. Але бюджетну децентралізацію не слід пов’язувати лише з розподілом функцій та повноважень між органами виконавчої влади різних рівнів. Бюджетна децентралізація має проводитись в напрямку формування автономних і фінансово спроможних до виконання поставлених на них обов’язків ланок бюджетної системи. Але це неможливо зробити без реформ у сфері податків. Чинне законодавство взагалі не дає чіткого визначення поняттю «місцеві податки». Тому перш за все потрібно сформулювати перелік місцевих податків, які б могли забезпечити хоча б часткову фінансову самостійність адміністративно-територіальних одиниць.

На нашу думку до місцевих податків слід віднести такі податки:

· податок на будівлі та споруди. Цьому податку властиві відсутність циклічних коливань податкових надходжень, можливість відстежування стану власності й оцінювання на місцях;

· плата за землю. Цей податок є одним з найстабільніших;

· єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва. Сьогодні цей податок практично має всі ознаки місцевого податку: органи місцевого самоврядування можуть встановлювати розміри ставок єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва у визначених межах, а надходження від єдиного податку зараховуються до місцевих бюджетів;

· надходження від плати за підприємницьку діяльність;

· фіксований сільськогосподарський податок.

Надзвичайно важливим є прийняття законодавчих актів, які б посилили відповідальність посадових осіб за нецільове використання бюджетних коштів.

Отже, за роки незалежності в галузі місцевих бюджетів накопичилось багато проблем, невирішеність яких стримує економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць. Для вирішення всіх проблем потрібно провести комплекс реформ, який би включав реформу бюджетної системи, реформу місцевого самоврядування, податкову реформу та адміністративно – територіальну реформу.

Список використаних джерел:

1. Лазепко І. М. Інноваційний шлях створення фінансової бази місцевого самоврядування /І. М. Лазепко// Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 27–34

2. Міхєєнко Т.В. Формування доходів місцевих бюджетів: теоретичні та практичні аспекти / Т. В. Міхєєнко //Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 12. – С. 39–44.