Єпіфанцева Л.А.

Мелітопольський державний педагогічний університет

ім. Б.Хмельницького, Україна

ЛЕКСИЧНА СТИЛІСТИКА РОМАНУ Т.МАННА «ЙОСИП ТА ЙОГО БРАТИ»

Творчій спадщині видатного німецького письменника Томаса Манна (1875 – 1955) присвячено велику кількість критичних праць, у яких проаналізовано більшість його романів: В.Г.Адмоні, С.К.Апт, І.Дірзен, М.Кургінян, Т.І.Сільман, Б.Сучков та інші.

Але при цьому його твори розглядалися лише з соціально-політичного боку при застосуванні літературознавчої методології та методики. Особливу зацікавленість у багатьох науковців викликав роман-тетралогія «Йосип та його брати», який характеризується глибоким філософським змістом, широким колом проблем, поглибленим проникненням у духовний світ героїв, а також багатоплановістю сюжету. Цілком закономірно, що головна увага приділялася висвітленню проблеми відповідальності та пошуку відповідної їй форми конфлікту.

Саме через це вибір об’єкта нашого дослідження продиктовано насамперед значним посиленням інтересу сучасної лінгвістики тексту до вивчення лінгвостилістики художнього дискурсу, зокрема до його лексичного наповнення, а якщо мати на увазі роман про маннівського Йосипа, то тут не може не впасти у вічі проблема фразеологічних одиниць (ФО) біблійного походження. Вивчення біблеїзмів (тобто слів чи словосполучень, які були запозичені з Біблії або зазнали її семантичного впливу) становить окрему галузь фразеології і привертає увагу сучасних дослідників

Однак, незважаючи на чималу низку цікавих і оригінальних робіт, присвячених дослідженню цих мовних одиниць, лінгвостилістичні особливості та функціонування ФО біблійного походження у творі Т.Манна «Йосип та його брати» залишаються до цього часу невисвітленими, чим і пояснюється актуальність обраної теми.

Своєрідність художньої мови роману яскраво проявляється у словнику письменника та у вживаних ним тропах. Колорит часу зображується за допомогою комплексного вживання різноманітних лексичних прошарків – діалектизмів, архаїзмів, історизмів, термінів і т. ін., а для створення національного колориту Т.Манн активно використовує запозичення.

Але перш за все тут треба говорити про фразеологію. Безперечно, стійкі словосполучення є характерними і для такого роману, як «Йосип», хоча Т.Манн не є прихильником їх частотного вживання, бо вважає, що головне полягає не в їх кількості, а у тому, як вони подаються, яку функцію виконують, з якою метою їх вжито.

Феномен міфу, який широко застосовувався для ствердження ідеології фашизму, виступає на сторінках роману на захист принципів гуманізму. Саме через це фразеологізми та ідіоми в «Йосипі» мають іронічне забарвлення. Найхарактернішим проявом авторської іронії є анатомування ФО, тобто розкладання ідіоматичної формули на складові частини.

Фразеологізм сприймається завжди у контексті, у взаємодії зі словами, які його оточують.Такий взаємозв'язок передбачає появу додаткових смислових відтінків у ФО.

Вивчення та дослідження контекстуальної поведінки мовних одиниць є особливо актуальним для біблійних фразеологізмів (БФ), які відрізняються значною варіативністю компонентного складу у мовленнєвому використанні. Вживання цих фразеологічних одиниць письменником завжди є творчим.

Досліджений матеріал дає можливість виділити декілька прийомів залучення автором фразеологічних одиниць біблійного походження до структури роману. Заслуговує на увагу стилістичний засіб, що залюбки використовується Манном – гра слів.

Більш того, автор вміло змінює лексико-граматичну цілісність біблеїзму, перетворюючи його на зовсім іншу конструкцію. Наповнення БФ новим змістом при зміні його структури відбувається шляхом створення для нього відповідного контексту (семантика біблеїзму оновлюється).

В інших випадках Томасу Манну вдається, не змінюючи складу БФ і його будови, а лише відповідно уклавши контекст, оживити стерту метафору. При цьому помітно посилюється асоціація з прямим значенням біблеїзму.

Отже, БФ використовуються Т.Манном у певних стилістичних цілях як без змін, так і у переробленому вигляді з іншим значенням і структурою або з новими експресивно-стилістичними властивостями.

Семантична зміна БФ здійснюється письменником шляхом виявлення якісно нових відношень і звязків в реальній дійсності і характеризується тим, що в результаті актуалізації ФО в особливих контекстуальних умовах відбувається ситуативне переосмислення фразеологічного значення або поява конотативних семантичних відтінків. Це дає підґрунтя для подальшого дослідження ФО біблійного походження у романі Т.Манна «Йосип та його брати» з позицій комплексного, філологічного підходу.