WEB-ресурс научно-практических конференций

Хмельков А.В.

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

АНАЛІЗ СТРУКТУРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ СКЛАДОВИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЦІЛІСНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

На обговорення науковою спільнотою виноситься авторське дослідження стану та ступеня цілісності системи державного фінансового контролю шляхом визначення векторів побудови цілісної системи державного фінансового контролю та аналізу структурних зв’язків між її складовими елементами, на підґрунті попередньо проведеного автором угрупування суб’єктів державного фінансового контролю за класифікацією в залежності від компетенції стосовно об’єктів контролю.

Автор наполегливо веде наукові розвідки у речищі теоретичного, аналітичного та методологічного вдосконалення системи державного фінансового контролю, зокрема у статті [10], спираючись на праці: Бардаша С.В. [1], Белова Н.Г. [2], Бутинця Ф.Ф. [3], Степашина С. В. , Столярова Н. С. , Шохина С. О. , Жукова В. А. [4], П.К.Германчук, І.Б.Стефанюк, Н.І.Рубан, Александров В.Т., Назарчук О.І. [5], Стефанюка І.Б. [8]. Окремі наукові результати було отримано Микитюком І.С. у дисертаційній роботі [7] .

Керуючись основною метою контролю, що зафіксована у Лімській Декларації керівних принципів контролю, прийнятої IX Конгресом Міжнародної організації вищих контрольних органів ( INTOSAI ) в 1977 році є визнання того факту, що к онтроль – не самоціль, а невід'ємна складова частина системи державного регулювання, метою якої є розкриття відхилень від прийнятих стандартів і порушення принципів, законності, ефективності та економії витрачання матеріальних ресурсів на якомога ранній стадії з тим, щоб мати можливість прийняти коригуючи заходи, а в окремих випадках притягти винних до відповідальності, одержати компенсацію за заподіяну шкоду або здійснити заходи щодо запобігання або скорочення таких порушень у майбутньому [6].

На загальнотеоретичному рівні цілісність системи є – сукупністю видів, принципів, форм, методів, елементів та характеру організації, тобто функціонально суттєвих якостей, шляхом дослідження яких має бути пізнана цілісність системи.

Авторським здобутком є класифікування цілісності системи державного фінансового контролю. Особливу роль у запропонованій класифікації цілісності системи державного фінансового контролю відіграють структурні зв’язки між її складовими елементами, такими як:

- види контролю: вищий, зовнішній, внутрішній;

- елементи контролю: суб’єкт контролю, об’єкт контролю, предмет контролю;

- форми контролю: попередній, поточний, наступний;

- методи контролю: ревізія, аудит, інспектування;

- характер організації контролю: плановий, позаплановий, додатковий;

- принципи контролю: обов’язковість, періодичність, пріоритетність.

Необхідність дослідження структурних зв’язків є наслідком нагальної потреби державного управління: структурні зв’язки є формотворним механізмом, тобто, саме вони надають системі державного фінансового контролю цілісності, об’єднуючи її елементи, за авторською думкою.

За власнорозробленним підходом у встановленні структурних зв’язків між складовими елементами цілісної системи державного фінансового контролю та їх ієрархічного сполучення є сутнісний підхід, що полягає у визначенні сутності кожного складового елементу цілісної системи та неупередженому визначені притаманних їм якостей та функцій.

Застосовуючи вищенаведений принцип, встановлюємо наступні структурні зв’язки між складовими елементами цілісної системи державного фінансового контролю:

- першим зв’язком є, необхідність відповідності форм контролю методам контролю, а саме: попередній контроль відповідає аудиту, поточний відповідає інспектуванню, а наступний – ревізії;

- другий зв’язок полягає у принципі пріоритетності, який визначає кожному виду контролю основні притаманні форми та методи, що є сутнісними характеристиками того чи іншого виду контролю;

- третій зв'язок викривається у принципах обов’язковості та періодичності стосовно характеру організації контрольних заходів суб’єктів контролю щодо об’єктів контролю за предметом контролю;

- четвертий зв'язок міститься у необхідності подолання методологічної плутанини категорії видів, форм та методів з точки зору класифікації цілісної системи державного фінансового контролю.

Задля цього, необхідно чітке розуміння того, що є видом контролю. На наш погляд, вид контролю це – угрупування суб’єктів контролю за ознаками компетенції стосовно об’єктів контролю ( вищий державний фінансовий контроль, у складі – Головного контрольно-ревізійного управління України та Рахункової палати України; зовнішній державний фінансовий контроль, у складі – Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України; внутрішній державний фінансовий контроль, у складі всіх контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, інших головних розпорядників бюджетних коштів, органів місцевого самоврядування ), що вже зазначалося раніше [10].

Після визначення нами теоретичних засад виду контролю, необхідно перейти до визначення розмежування понять між методами та формами здійснення контролю.

З філософської точки зору: „ греческий „ methodos ” – буквально « шлях до будь-чого » - в найзагальнішому значенні, засіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність” [ 9 ] .

Цьому визначенню відповідають ревізія, інспектування та аудит, як ті, що мають відповідний та послідовний набір дій необхідних для здійснення контрольних заходів спрямованих на досягнення мети.

Тому саме метод контролю, а не форма контролю є, сукупністю специфічних прийомів та засобів організації, планування та здійснення контрольних дій.

Виходячи з вищевикладеного, і в подальшому, ми будемо стверджувати і наполягати на тому, що ревізія, аудит, інспектування є – саме методами контролю, а за формою, контроль поділяється на - попередній, поточний, наступний.

Впродовж застосування вищенаведеного принципу, поширюємо наукові розробки не тільки встановленням структурних зв’язків між складовими елементами цілісної системи державного фінансового контролю, а й встановленням ієрархічного сполучення між ними.

Головним ієрархічним сполученням, за авторським баченням, є обов'язковість взаємоконтролю між різними видами системи державного фінансового контролю, тобто суб'єкт контролю одного виду одночасно є й об'єктом контролю для іншого виду [10] .

На підставі проведених досліджень логічним є зробити наступні висновки:

1. Доведена необхідність запровадження принципу пріоритетності, що полягає у закріпленні відповідного виду контролю за відповідними формами і методами контролю, що дозволить підняти ефективність функціонування всієї системи державного фінансового контролю піднімаючи її цілісність.

2. Автором визначено та впроваджено підхід у встановленні структурних зв’язків між складовими елементами цілісної системи державного фінансового контролю та їх ієрархічного сполучення шляхом застосування сутнісного підходу, що полягає у визначенні сутності кожного складового елементу цілісної системи та неупередженому визначені притаманних їм якостей та функцій.

4. Дістало подальшого розвитку визначення цілісності системи державного фінансового контролю та її авторське тлумачення, шляхом аналізу структурних зв’язків між її складовими елементами, на підставі сутнісного підходу.

5. Доведена необхідність та запропонована відповідність форм контролю методам контролю, а саме: попередній контроль відповідає аудиту, поточний відповідає інспектуванню, а наступний – ревізії.

6. Запропоновано власні пропозиції щодо закріпленням за суб’єктами окремих видів державного фінансового контролю притаманних їм методів та форм здійснення контролю, виходячи з їх власних особливостей та завдань.

ЛІТЕРАТУРА

1. БардашС.В. Метод фінансово-господарського контролю: теоретична інтерпретація / С.В.Бардаш // Фінанси України. – 2010. – №3. – С.117–126.

2. Белов Н. Г. Контроль и ревизия в сельском хозяйстве : учебник / Н.Г. Белов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Статистика, 1981. – 311с.

3. Бутынец Ф. Ф. Теоретические основы ревизий в сельскохозяйственных предприятиях : учеб . п особие / Ф. Ф. Бутынец . – К. : Рад . Закарпаття, 1977. – 100 с.

4. Государственный финансовый контроль : учебник для вузов / С.В.Степашин, Н.С.Столяров, С.О.Шохин, В.А.Жуков. – С П б. : Питер, 2004. – 557с.

5. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит / П.К.Германчук, І.Б.Стефанюк, Н.І.Рубан [ та ін. ] . – К. : АВТ, 2004. – 424с.

6. ЛімськаДекларація керівних принципів контролю, прийнята IX Конгресом Міжнародної організації вищих контрольних органів ( INTOSAI ) у 1977році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-in/laws/main.cgi?nreg=604_001&test=sGbzMcZ6s5yaY. – Загол. з екрану.

7. МикитюкІ.С. Єдина система державного фінансового контролю в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / І.С.Микитюк. – К., 2009. – 24с.

8. СтефанюкІ.Б. Метод і форма державного фінансового контролю: сутність і методологічні відмінності / І.Б.Стефанюк // Фін. контроль. – 2010. – №3. – С.24–28.

9. Философский словарь / п од ред. М. М. Розенталя . – 3-е изд. – М. : Политиздат , 1972. – С. 241.

10. ХмельковА.В. Напрями розвитку системи державного фінансового контролю в Україні [Електронний ресурс] / А.В.Хмельков // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – №1. – С.5. – Режим доступу : http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=79. – Загол. з екрану.