Стик Л.І.

ЧНУ

Вербалізація концептосфери “dwelling” в американському художньому дискурсі на матеріалі романів Теодора Драйзера “Sister Carrie” та Едварда Белламі “Looking Backward: From 2000 to 1887”

Метою даної статті є дослідження лексем, які вживаються для вербалізації концептосфери “dwelling” в американському художньому дискурсі.

Об’єктом дослідження слугують романи Теодора Драйзера “Sister Carrie” та Едварда Белламі “Looking Backward: From 2000 to 1887” в оригіналі.

Актуальнiсть даного дослідження зумовлена тим, що в сучасній когнітивній лінгвістиці останнім часом відчувається тенденція до аналізу різноманітних концептів. Усе актуальнішими стають дослідження різномовних лексичних мікросистем.

Концептуальна картина світу – це представлення у свідомості інтеріоризованого людиною світу [2, с.259]. Реальна дійсність відображається у свідомості людини, концептуальна картина світу утворюється в процесі переробки цієї інформації. Концептуальній картині світу властива національна своєрідність.

Концептуальна модель світу містить інформацію, подану в поняттях, а в основі мовної моделі світу лежать знання, закріплені в семантичних категоріях. Мова визначає окремі елементи концептуальної картини світу, що виражається в створенні слів і засобів зв’язку між словами й реченнями, і мова пояснює зміст концептуальної картини світу, пов’язуючи між собою слова в мовленні. Мовна картина світу є експлікацією національно-специфічної концептуальної картини світу в її остаточному національно-специфічному оформленні засобами мови.

Складовою концептуальної картини є концепт – універсалія, що узагальнює ознаки речей, містить важливу й актуальну інформацію. Концепт – це одиниця колективної свідомості, яка має мовне вираження і відмічена етнокультурною специфікою. Саме вербалізованість і етнокультурне маркування відрізняють її від поняття, уявлення і значення [2, с.257].

Ми працювали над дослідженням шляхів вербалізації концепту “dwelling” в американському художньому дискурсі на основі творів Теодора Драйзера “Sister Carrie” та Едварда Белламі “Looking Backward: From 2000 to 1887”. В художній літературі має місце співвідношення “текст – дискурс“. Текст - це мовленнєве вираження дискурсу[3, c.22]. Концепт зумовлює змістову будову тексту, а через нього – логічну будову. Відображаючи інтенції автора, він також задає комунікативну цілеспрямованість тексту: комунікативний або естетичний вплив [3, c.6]. Характерною рисою художнього повідомлення є експресивність, а отже і емоційність [3, c.10].

Дане дослідження здійснюється за допомогою методу дефініційного, компонентного, концептуального та квантитативного аналізів.

В нашій роботі концептосфера „помешкання” представлена 29 лексичними одиницями (ЛО) із спільним значенням „помешкання”: house, residence, abode, dwelling, lodging, quarters, mansion, castle, palace, manor house, hacienda, chateau, chalet, country seat, hall, farmstead, townhouse, condominium, apartment house, tenement, flat, maisonette, inn, hotel, motel, cabin, cottage, bungalow, hut.

Проаналізувавши визначення лексеми “dwelling” у п’яти одномовних англійських тлумачних словниках, ми дійшли висновку, що ядерним значенням концепту “dwelling” виявилася лексема “house”. До периферії першого ряду відносяться такі семи: flat, apartment. До периферії другого ряду: shelter, establishment, lodging, home, residence.

За результатами компонентного аналізу можна зробити висновок, що лексеми abode, bungalow, cabin, chalet, chateau, cottage, country seat, dwelling, farmstead, hut, lodging, maisonette, manor house, mansion, palace, residence, shanty and townhouse об’єднуються спільною семою із значенням “house”. В інших лексичних одиницях (ЛО) концептосфери “dwelling” сема “house” відсутня. ЛО apartment і flat характеризуються семою “set of rooms”. ЛО hotel, motel, inn характеризуються спільною семою “short-term dwelling”.

Категоризація – це ділення світу на категорії (включаючи концептуальні категорії як узагальнення конкретних сенсів або об’єктів) [1, с.10-34]. В ході концептуального аналізу ми виділили семантичні категорії концепту “dwelling”, а саме:

1. Size

Такі номінативні одиниці як apartment house, castle, chateau, hacienda, hall, palace, residence можуть бути протиставлені згідно даної ознаки словам bungalow, cabin, condominium, maisonette.

2. Location

Сюди належать лексеми, які позначають найменування житла, розташованого у сільській місцевості - country seat, cottage, farmstead, hut, Inn, chateau; у місті – townhouse, flat, quarters; в гірській місцевості – cabin, chalet.

3. Part of a large building

Сюди належать лексеми сcondominium, lodging, maisonette.

4. Period of habitation

Лексему abode, що має семантичну ознаку “permanent dwelling” можна протиставити номінативним одиницям hotel, inn, motel, tenement, яким властива семантична ознака “temporary dwelling”.

5. Type of the building

До цієї категорії входять лексеми castle, chateau, manor house, mansion, palace, residence (luxurious houses), протиставлені словам cabin, hut, shanty (roughly built houses). Їм також протиставляються лексеми palace, hall, residence, castle, chalet, chateau за ознакою “official place”.

За результатами методу квантитативного аналізу ми дослідили, що найуживанішою лексемою зi значенням “dwelling” є лексема flat, яка складає 60 випадків вживання, що становить 34,3% усіх лексем зі значенням “dwelling”, вжитих у творі Теодора Драйзера “Sister Carrie”. Отже, лексема flat є ядром. Лексична одиниця першої периферії house вжита у творі 53 рази, що становить 30,3%, лексична одиниця другої периферії hotel - 30 випадків вживання (17,1%), лексична одиниця третьої периферії hall – 17 (9,7%), лексичні одиниці четвертої периферії quarters, abode – 4 (2,3%), residence – 3 (1,7%), mansion – 2 (1,1%), dwelling, lodging - 1 (0,6%).

У творі Едварда Белламі “Looking Backward: From 2000 to 1887” найуживанішою лексичною одиницею (ЛО) є house, яка складає 42 випадки вживання, що становить 68,85% всіх ЛО зі значенням “dwelling”, вжитих у цьому творі, і являється ядром. Менш вживаною виявилась ЛО hall, яка відноситься до першої периферії, вживається у творі 11 раз, що становить 18,03%. Лексична одиниця другої периферії residence – 4 (6,56%), ЛО третьої периферії quarters – 2 (3,28%), ЛО четвертої периферії mansion – 1 (1,64%).

У мові ядром концептосфери “dwelling” є лексема house, а в мовленні – flat та house (за матеріалами романів Теодора Драйзера та Едварда Белламі). Отже, у художньому дискурсі значення лексем репрезентується у більшості випадків ядровими або центральними компонентами значення.

1. Кубрякова Е.С. Размышления о судьбах когнитивной лингвистики на рубеже веков/ Е.С. Кубрякова.//Вопросы филилогии – 2001 - №1. – 25-30с.

2. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля – К., 2006. – 716с.

3. http://referatu.net.ua/referats/128/36613/?page=6-22